Поняття театральності, його ґенез та вплив на розвиток мистецтва й суспільства. Систематизація театральних прийомів у збірці "Вечори на хуторі біля Диканьки". Функції барокових театральних прийомів. Вплив вертепної архітектоніки на принципи наративу.
При низкой оригинальности работы "Форми і функції театральності в художній системі прози Миколи Гоголя", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Киченко Олександр Семенович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри російської мови, зарубіжної літератури і методики викладання; Захист відбудеться “8” грудня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. 221-А З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.У цей період театр виявився джерелом, до якого постійно звертались майстри літератури, архітектури, живопису. Гасло „Весь світ театр, а люди - актори”, уформоване в добу бароко, відбилося у літературному процесі початку XIX століття. Театральність - це категорія, без якої повною мірою не можна зрозуміти стильову природу творчості Миколи Гоголя. Намагання Гоголя реформувати світ силою мистецтва зумовило його особливе ставлення до театру. Дисертацію виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя „Спадщина Миколи Гоголя: контекст та інтерпретація”, затвердженої Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 7 від 02 лютого 2005 року).„Явище театральності в літературі та його витоки у циклі «Вечори на хуторі біля Диканьки»” проаналізовано історіографію питання, простежено ґенезу понять „театральність”, „літературне бароко”, „гоголівське бароко”. Під впливом його теорії театральність почали трактувати як властиву театру сукупність художніх засобів, що не співпадають з драматичними і функціонують не тільки в драмі, а й в інших родах і видах літератури. Поняття „театральність” стало широковживаним і дискусійним одразу ж після того, як наприкінці ХІХ ст. практики сцени відчули нагальну потребу зупинити значний тиск так званого „літературного” театру й обмежити експансію натуралістичної естетики у сценічному мистецтві. Видовищність, „театральність”, яка обумовлена природою самого театру і якої прагнуло бароко, проймає майже всі тодішні літературні й образотворчі жанри. Театр слугував зразком для наслідування не лише в повсякденному житті, а й у літературі, яку митці бароко змогли наповнити елементами видовищності, театралізуючи оповідь прийомами, притаманними сценічним творам.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
