Розгляд основних напрямків інтертекстуального діалогу поета з феноменами світової культури. Визначення основ інтертекстуальної рамки його творчості. Характеристика особливостей проявів автоінтертекстуальності та паратекстуальності в поезії Еліота.
При низкой оригинальности работы "Форми і функції інтертекстуальності в поезії Томаса Стернза Еліота", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.І. Форми і функції інтертекстуальності в поезії Томаса Стернза ЕліотаЗахист відбудеться ”25” лютого 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету імені В. І. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В. І. Еліота 1910-1930-х років, досліджено домінуючі в них форми та функції інтертекстуальності. Виявлено інтертекстуальну рамку метатексту поета, яку формують Біблія, “Метаморфози” Овідія, “Сатирикон” Петронія, “Божественна комедія” Данте, твори Шекспіра. Ці знаки художньо трансформуються за допомогою таких форм інтертекстуальності, як цитата (атрибутована і неатрибутована), ремінісценція, алюзія, парафраза, міфема, міфологема, вкраплення "чужого" стилю.Еліота склала цілу епоху в історії світової літератури ХХ ст. Відтак адекватне сприйняття поезії Еліота можливе лише за умови дослідження того, яким чином у ній відбилися та трансформувалися образи, мотиви, поетикальні особливості тих авторів, які найбільше для нього важили й спричинилися до формування його оригінального художнього світу. Колосальне розмаїття вихідного матеріалу утворює винятково багате інтертекстуальне поле поезії Еліота, водночас зумовлюючи інтертекстуальність як одну з її домінантних ознак. Однак ці та інші праці, що засвідчують позитивну тенденцію включення творчості Еліота в контекст української культурної свідомості, загалом не ліквідовують дефіциту еліотознавчих студій в Україні й, зокрема, у сфері інтертекстуального прочитання його поезії. Мета роботи - виявити інтертекстуальні звязки поезії Еліота з провідними художньо-естетичними ідеями, літературними течіями та окремими представниками світової літератури; відстежити особливості трансформації прототекстів у творах Еліота, визначити форми та функції міжтекстового діалогу.Перший розділ дисертації “Теоретико-літературний та історико-критичний аспекти вивчення творчості Томаса Стернза Еліота” складається з трьох підрозділів. Еліота” розглядаються особливості осмислення художньо-естетичної спадщини Еліота від прижиттєвої критики до сьогодення, що дозволяє більш ґрунтовно підійти до зясування сутнісних ознак його поетики. Значний інтерес науковців викликає еволюція творчості Еліота та поетикальних особливостей його поезій; дослідження цього плану складають групу, до якої можна віднести праці К. Ці автори засвідчують поліфонічну структуру творів Еліота, відзначають їх герметизм, характеризують засоби творення особливої “фрагментарної цілісності”, специфічне поєднання різнорідних елементів поетики тощо. З-поміж митців чільне місце у формуванні філософсько-поетичної системи Еліота, безперечно, належить Данте та Шекспіру, творчість яких упродовж віків була потужним “донором” натхнення численних авторів.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Статкевич Л.П. “Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока” Т.С. Еліота: амбівалентність ліричного “Я” // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 7. - Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. - С. 358-363.
2. Статкевич Л.П. Рецепція античності і середньовіччя у поемі Томаса Стернза Еліота “Безплідна земля” // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 10. Т. 1. - Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - С. 240-248.
3. Статкевич Л.П. Паратекстуальність у поезії “Великопісна середа” Томаса Стернза Еліота // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. - Харків: ППВ “Нове слово”, 2007. - Вип. 1 (49) Ч. 2. - С. 121-127.
4. Статкевич Л.П. Інтертекстуальність як засіб творення амбівалентного світосприйняття ліричного героя в поемах Т.С. Еліота // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. VI. - Т. 6. Ч. 2. Художня література в контексті культури. - С. 235-242.
5. Статкевич Л.П. Комеморат та міжтекстові алюзії: проблема амбівалентного співіснування у поемі Т.С. Еліота “The Hollow Men” // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. IV. Ч. 2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 259-264.
6. Статкевич Л.П. Інтертекстуальні звязки в поезії Т.С. Еліота “Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока” // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів, присвяченої 85-й річниці від дня створення університету. - Вип. 2. - Камянець-Подільський, 2003. - Т. 1. - С. 222-223.
7. Жолобова Т.Д., Статкевич Л.П. Алюзії як засіб творення полісемантизму в поезії Т.С. Еліота “Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока” // Збірник наукових праць Технологічного університету Поділля. - Хмельницький, 2003. - С. 144-146.
8. Статкевич Л.П. Шекспірівські мотиви в поезії Т.С. Еліота як прояв герметизму поета // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 3. - Камянець-Подільський, 2004. - Т. 2. - С. 162-165.
9. Статкевич Л.П. Інтертекстуальне поле ранніх творів Т. С. Еліота // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 4. - Камянець-Подільський, 2005. - Т. 2. - С. 172-173.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
