Висвітлення на основі фактів сучасної української літературної мови, засвідчених текстами художніх творів української класики від Котляревського до наших днів. Система засобів вираження порівнянь та їх функціонально-синтаксичної й семантичної специфіки.
При низкой оригинальности работы "Формально-граматична та функціонально-семантична структура порівняльних синтаксем і підрядних речень у сучасній українській мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ужгородський національний університет Формально-граматична та ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРАДисертацію присвячено дослідженню формально-граматичної та функціонально-семантичної структури порівняльних синтаксем і підрядних речень. У роботі вперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі здійснено повний, всебічний, системний опис порівнянь як членів речення і предикативних компонентів складних речень із урахуванням їх структурних та функціонально-синтаксичних і семантичних особливостей. З точки зору діахронії зясовано взаємозвязок порівняльних синтаксем і підрядних речень, описано дериваційні процеси в системі порівняльних одиниць сучасної української мови. Ключові слова: порівняння, порівняльна конструкція, компоненти порівняльної конструкції: субєкт, обєкт, основа, порівняльна синтаксема, підрядне порівняльне речення, деривація, трансформація. С точки зрения диахронии установлена взаимосвязь сравнительных синтаксем и придаточных предложений, исследованы трансформационные процессы в системе сравнительных единиц современного украинского языка.Порівняння як категорія мовного плану, мовної системи дотепер ще не вивчена як слід, хоча ця проблема в минулому вже привертала увагу українських вчених, зокрема Івана Огієнка, Василя Сімовича та ін. Тлумаченням терміна “порівняння”, як і визначенням місця та функцій порівняльних конструкцій у системі мовних одиниць української мови, займалися українські мовознавці, починаючи ще з 50-х рр. Порівняльні конструкції у межах простого речення проаналізовано в дисертації Л.В. Порівняння як стилістичний компонент художнього тексту стало обєктом дослідження Г.Я.Довженко та Л.В. Голоюх. Актуальність теми нашої роботи визначається, отже, необхідністю зясувати лінгвістичний статус порівняльних конструкцій, окреслити їх місце в системі синтаксичних одиниць, виробити критерії їх класифікації й комплексного аналізу з урахуванням семантичних взаємозвязків порівняльної конструкції і змісту речення.У першому розділі - “Порівняння як структурна одиниця мовної системи” - окреслено систему структурних засобів вираження порівняння, зясовано широке та вузьке розуміння терміна “порівняння” у мовознавчій літературі. Порівняння ми розглядаємо як мовну модель, структуру якої становить поєднання 3-х компонентів: а) субєкта порівняння - предмета чи явища, ознаки якого ми пізнаємо, розкриваємо за допомогою іншого; б) обєкта порівняння - предмета чи явища, що має яскраво виражені і відомі нам ознаки; в) основи порівняння - ознаки в широкому розумінні цього терміна, яка лежить в основі порівняння і яка може бути й не вербалізована в окремих структурних типах порівняльних конструкцій, але при цьому зрозуміла з контексту, напр.: Місяць великим колесом вийшов над двором... Таке розуміння термінів “порівняння” і “порівняльна конструкція” охоплює в українській мові й так звані ірреальні порівняння, зокрема у складнопідрядних порівняльних реченнях. Метафора і порівняння - це явища, генетично повязані, оскільки деякі з метафор утворилися із порівнянь внаслідок редукції форми з усуненням сполучників як, мов, наче і под., тому метафора і порівняння - явища семантично близькі. Крім того, порівняння не формує нового поняття і не має номінативної функції, а метафора, на відміну від порівняння, формує нове поняття.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы