Форфейтинг як форма кредитування - Дипломная работа

Комерційні банки в сучасній Україні почали виникати не так давно і за цей найкоротший історичний відрізок часу пройшли стрімкий розвиток, відобразив у власній історії можливості української економіки, величезний інтелектуальний і підприємницький потенціал українців. Становлення сучасної банківської справи в такій країні, як Україна, представляє виключно складне завдання. На питання що виникають при створенні банківської системи, потрібно відповідати відразу ж у момент їх появи, нічого не відкладаючи на потім, а ще краще - передбачаючи їх появу на рівні тенденцій, що намічаються. Історичні традиції практичного ведення банківської справи і її наукового аналізу в Україні фактично були загублені. З іншого боку стрімкий розвиток торгових відносин з новими регіонами (Азія, Східна Європа) привело до того, що експортуючі фірми вже не могли надавати покупцям кредити в необхідному обємі за рахунок власних засобів.В ті роки поставки продукції і конкуренція між постачальниками настільки зросли, що покупці зажадали збільшення термінів кредиту, що надається, до 180 днів проти звичних 90. Таким чином підвищилася роль кредиту в розвитку міжнародного економічного обміну, і постачальники були змушені шукати нові методи фінансування своїх операцій. Продавцем вимог за форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобовязання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість з метою зменшення кредитного ризику та поліпшення ліквідності (платоспроможності). По мірі того як падали барєри в міжнародній торгівлі і багато африканськиих, азіатських, а також латиноамериканських країн стали більш активними на світових ринках, західноєвропейськиме підприємцям все трудніше стало надавати кредити за рахунок власних джерел, і тому постачальники були вимушені використовувати нові методи фінансування своїх операцій. У зовнішній торгівлі воно означає покупку (без регресу у експортера) векселів або інших вимог, що виникають з товарних постачань, спеціальним кредитовим інститутом (форфейтером) при наданні достатнього забезпечення.Це означає, що покупець довга (форфейтер) приймає на себе зобовязання про відмову - форфейтинг - від звернення регресивної вимоги до кредитора при неможливості отримання задоволення у боржника. у експортних операціях - для сприяння надходженню готівки експортерові, що надав кредит іноземному покупцеві.[19,с.68] 9) Можливість наперед отримати від форфейтера опціон на фінансування операції по фіксованій ставці, що дозволяє експортерові наперед підрахувати свої витрати і включити їх в контрактну ціну, розрахувати інші підсумкові цифри. Недоліки для експортера: 1) Необхідність підготувати документи так, щоб на саме експортера не було регресу у разі банкрутства гаранта, а також необхідність знати законодавство країни імпортера, що визначає форму векселів, гарантій і аваля. Якщо імпортер і експортер домовилися, що платіж за товари або послуги буде здійснений шляхом виписки середньострокових боргових зобовязань експортерові необхідно встановити номінальну вартість цих векселів.Від всієї господарської діяльності в 2006 році підприємство отримало збитків на суму 84 тис. грн. Все це свідчить про неконкурентоспроможність продукції підприємства, що повязано з великими матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу. Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2006 рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Доля додаткового капіталу у власних коштах за звітній період зросла на 12,9 тис. грн., або на 0,33%, а доля спеціальних фондів і цільового фінансування зменшилась на 15,3 тис. грн. Велике значення мають власні оборотні кошти підприємства, що вираховуються як різниця між власними коштами та позаоборотними і показують, скільки із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття оборотних коштів: - на початок 2005 року: 4143,2 - 3562,2 = 581 тис.грн.Відповідно до ст.1138 за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобовязання передати кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта), а клієнт відступає або бере на себе зобовязання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третього особою (боржником). У факторингових операціях беруть участь три сторони: факторинговий відділ, який купує рахунки-фактури своїх клієнтів; клієнт (постачальник товару, кредитор), який укладає угоди з факторинговим відділом; підприємство (позичальник) - покупець товару. Те, що факторинг довгий час був заміг ою банківському гарантуванню за деякими операціями, підтверджує й Інструкція Держбанку СРСР №252 від 12.12.1989 року «Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку права одержання платежу за платіжними вимогами за поставлені товари, виконані роботи і надані г ослуги», яка не змінена до нашого часу ні в Росії, ні в Україні.

Зміст міжнародний кредитування форфейтинг факторинговий

Вступ

1. Форфейтинг в системі нетрадиційного міжнародного кредитування

1.1 Нетрадиційні методи міжнародного кредитування

1.2 Суть, види і функції міжнародного форфейтингу

2. Аналіз та оцінка діяльності ВАТ “Вінницький інструментальний завод”

2.1 Техніко - економічна характеристика ВАТ “Вінницький інструментальний завод

2.2 Оцінка фінансово - майнового стану ВАТ “Вінницький інструментальний завод ”

3. Кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств: можливості і перспективи

3.1 Перспективи розвитку факторингових та форфейтингових операцій

3.2 Вдосконалення техніки здійснення міжнародної форфейтингової операції

3.3 Особливості міжнародного форфейтингу в Україні

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки