Дослідження проблеми перекладу мовних реалій, фонової та безеквівалентної лексики, що позначає ендемічну флору та фауну Великобританії. Зв’язок лінгвокраїнознавства та лінгвокультурології. Класифікація та переклад реалій. Словник ендемічної флори і фауни.
При низкой оригинальности работы "Фонова лексика на позначення ендемічної флори та фауни Великобританії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Навчально-науковий інститут іноземної філологіїКожній мові властиві слова, котрі властиві тільки їй, оскільки вони відображають реалії унікальні для місцевості де ця мова зародилась, розвивається та використовується. Це пояснюється тим, що кожен народ під час розвитку мови був у частковій культурній ізоляції та розвивася у місцевостях, котрі, у якійсь мірі, мали унікальні особливості, такій як природні явища, види тварин та рослин і багато інших факторів. Цим пояснюється не тільки наявність, але й необхідність різних підходів до вивчення лексики, можливість побудови ряду класифікацій лексики й важливість поєднання різних підходів до її семантизації. До такої лексики входять слова і стійкі словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових еквівалентів серед одиниць іншої мови, і поділяє її на такі групи: власні імена, так звані реалії (слова, що позначають предмети, поняття, ситуації, які не властиві практичному досвіду людей, що розмовляють іншою мовою - предмети матеріальної і духовної культури), випадкові лакуни (у вигляді слів), які не мають відповідників у лексичному складі інших мов. Час від часу культурну особливість у словах можна вбачити лише добре знаючи соціальну семантику предмета, який цим словом позначається, враховуючи відтінок та місце вживання.А одним із найважливіших аспектів вивчення будь-якої мови є обізнаність у реаліях, культурі та фоновій лексиці країни, мова якої вивчається Таким чином, соціальне замовлення передбачає не тільки формування у тих, хто вивчає іноземну мову, необхідних іншомовних навичок та вмінь, але й ознайомлення через мову з культурою країни, її традиціями, історією та сучасністю. Таке завдання ставить перед собою лінгвокраїнознавство, що досліджує питання відбору та прийомів подачі тим, хто вивчає, відомостей про країну, мова якої вивчається, з метою забезпечення їх практичного володіння даною мовою. Костомарова лінгвокраїнознавство розглядається як культурологія, орієнтована на завдання й потреби вивчення, але на відміну від культурологічних дисциплін, воно має філологічну природу, діє через мову й обовязково в процесі її вивчення. З позиції антропоцентричної парадигми, людина пізнає світ через усвідомлення себе, свою теоретичну і наочну діяльність в ньому; в основі даної парадигми лежить перехід інтересів дослідника з обєктів пізнання на субєкт, тобто аналізується людина в мові і мова в людині.Лексема «реалія» походить від латинського іменника жіночого роду res, rei («річ; предмет, факт, подія»). Характеризуючи працю перекладача, автор зазначає: «Але водночас - це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично-мовних, а й літературознавчих і історико-лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє…усвідомити…історичні і географічні реалії і т. ін., одним словом, уміти орієнтуватися в будь-якому тексті.» У подальших працях дослідник, що зробив чимало для вивчення реалій, для обґрунтування їхньої класифікації та способів відтворення їхніх функцій у перекладі, залишився вірний такому розумінню терміну «реалія». Федоров дещо уточнює дефініцію «реалії»: ідеться не просто про «слова, що позначають реалії», а про «слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту». Соболєв дав таке визначення «реалії»: «Терміном «реалії» позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і мовах інших народів». Окремі компоненти прислівя, без сумніву, можуть бути реаліями, але прислівя як цілісна одиниця через узагальнено-абстрактний характер не має відповідника, співвідносного денотанта у позамовній предметній дійсності, отже, його не можна зарахувати до реалій.Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій , і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С. З погляду перекладознавчого доречно провести поділ реалій в історико-семантичному та структурному планах. З історико-семантичного погляду виділяються: власне реалії (при існуючих референтах): a babysitter, Boxing Day, the Central lobby, Poppy Day, Halloween, Harley Street doctor, a gifted child («у США особливо здібна дитина, для якої, з дозволу батьків, опрацьовується спеціальна шкільна програма») та ін.; історичні реалії - семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично дистантної лексики, втративши життєздатність. Крім національного, для них характерний хронологічний колорит: the Black and Tans («чорно-руді»-англійські каральні загони в Ірландії в 1920-1923), a priests hole (іст.Також при перекладах реалій слід враховувати те,що в різних мовах визначаються різні способи перекладу реалій.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретична частина
1.1 Лінгвокраїнознавство та лінгвокультурологія
1.2 Мовні реалії
1.3 Класифікація реалій
1.4 Переклад реалій
1.5 Фонова лексика
Розділ 2. Glossary
2.1 Flora
2.2 Fauna
Висновки
Використана література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы