Виявлення теоретико-методичної та психолого-педагогічної сутності фонових знань. Обґрунтування їх позитивного впливу на літературний розвиток школярів. Характеристика місця і ролі фонових знань у структурі зарубіжної літератури як навчального предмета.
При низкой оригинальности работы "Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ФОНОВІ ЗНАННЯ ЯК ЗАСІБ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИРобота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Султанов Юрій Ібрагімович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Прикарпатського державного університету імені Василя Стефаника. Офіційні опоненти: Шахова Кіра Олександрівна, доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ісаєва Олена Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання російської мови і світової літератури Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.Вивчення зарубіжної літератури збагачує людину не лише певними естетичними переживаннями і філологічними знаннями, а й можливістю розуміти, відчувати навколишній світ, дарує кожному школяреві знайомство з іншим поглядом на дійсність, залучає його до багатств світової духовної культури, дає унікальну й необхідну можливість вчитися жити у конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його різноманітність та неоднозначність. Фонові знання є структурним елементом літератури як навчального предмета, а отже, мають бути дієвим засобом у процесі сприйняття художнього твору адекватно до авторського задуму. Проте, щоб вони дійсно стали дієвим засобом, необхідно використовувати їх осмислено, а це потребує ретельного вивчення сутності цих знань в аспекті їх теоретичного обґрунтування методичної доцільності і практичної апробації у контексті психолого-педагогічних закономірностей літературного розвитку школярів. Перші спроби теоретичного осмислення і практичного застосування фонових знань припадають на другу половину XX століття. Крім того, фонові знання розглядалися й у семіотичному контексті як знакові системи для передачі певної культурологічної інформації, що стимулює свідоме сприйняття подієво-семантичних та ціннісних домінант традиційного для різних соціокультурних ситуацій матеріалу в його нових варіантах.У звязку з цим виникла необхідність розгляду фонових знань як методичного терміна, класифікації видів фонових знань та вивчення їх практично перетворюючих функцій. Теоретичне обґрунтування та осмислення терміна “фонові знання”, розгляд його у структурі літератури як навчального предмета передбачають вихід на новий рівень вивчення проблеми фонових знань узагалі. Цей вибір умотивований намаганням допомогти вчителю-словеснику використовувати фонові знання в процесі організації вивчення і сприйняття учнями художнього твору адекватно до авторському задуму. Гіпотеза дослідження: якщо фонові знання є структурним елементом зарубіжної літератури як навчального предмета, то вони повинні бути однією з дієвих сил літературного розвитку учнів і стати засобом поглибленого сприйняття художнього твору. Класифікувати основні види фонових знань і зясувати основні психолого-педагогічні закономірності їх сприйняття учнями 5-11-х класів.У першому розділі - “Фонові знання як засіб методичної реалізації краєзнавчого та етнокультурологічного принципів у процесі вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури“ - конкретизується, поглиблюється та дістає визначення методичний термін “фонові знання “, простежується і досліджується проблема теоретичного осмислення і практичного застосування фонових знань (О. С. У першому розділі роботи аналізуються підстави для виникнення та утвердження двослівного терміна “фонові знання”, дається класифікація фонових знань з погляду їх виникнення і функціонування, простежується залежність змісту фонових знань від художнього тексту, показано змістову та функціональну відмінності фонових знань від коментаря і міжпредметних знань. Молодші підлітки віддають перевагу фоновим знанням, безпосередньо звязаним з текстом, що здатні їх зацікавити: відомостям про історичну епоху, зображену у творі, про особливості культури певного періоду (відсоток їх використання складає відповідно у 5 класі - 10, у 6 класі - 10,3, у 7 класі - 10,7); біографічним фоновим знанням, які допомагають краще зрозуміти особистість автора (в середньому їх використання складає 16-19 відсотків). Хоча поняття “фонові знання” як методичний термін зявилося зовсім недавно і в методичній літературі майже не вживалось, у процесі викладання української, російської та зарубіжної літератур постійно використовувалися різні види фонових знань, про що свідчить проведений аналіз шкільних видань минулих років і нині діючих. Отже, фонові знання у звязку з іншими структурними елементами літератури як навчального предмета, сприяючи вивченню художнього тексту, розглядаються відповідно до логіко-пізнавальної діяльності учнів на рівні методичної системи: методи і прийоми аналізу художнього тексту - фонові знання - організаційні форми діяльності вчителя й учнів.Використання фонових знань: засади, прийоми //Всесвітня література в серед. навч. Використання фонових знань: засади, прийоми //Всесвітня література в серед. навч.
План
. Планом вираження.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації відображений у публікаціях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы