Фоностилістична варіативність мовлення викладачів Німеччини - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі німецької філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. ПЕТРЕНКО Олександр Демянович, декан факультету іноземної філології, завідувач кафедри теорії і практики перекладу та соціолінгвістики Таврійського національного університету імені В.І. Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філологічних наук, професор Захист дисертації відбудеться “26” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Цей факт пояснюється передусім наявністю в мові феноменальної властивості - варіативності, що проявляється на різних рівнях мовної системи і зумовлена взаємодією мови та суспільства. Соціолінгвістика, інтегруючи методи і досягнення мовознавства, соціології, психології, етнографії, набуває можливості найбільш повного аналізу мовленнєвої поведінки носіїв мови та виявляє причини виникнення мовленнєвих варіантів. Визначена тема (реєстраційний номер 0104U005407, УДК: 8127) передбачає багатоаспектне вивчення фонетичної варіативності: ситуативно і позиційно зумовлених варіантів вимови представників різних соціальних груп; проблеми норми та стилів вимови; поглиблену розробку поняття “соціолект”, а також аналіз мовних ситуацій в країнах, де розмовляють німецькою мовою, - як соціальних чинників, що впливають на мовленнєву поведінку. У роботі використовується комплексна методика соціофонетичного дослідження підготовленого та спонтанного мовлення: 1) анкетування - для отримання даних соціального характеру; 2) експеримент - для збирання мовленнєвого матеріалу (зразків мовлення інформантів) у трьох різних за ступенем офіційності ситуаціях спілкування за допомогою прийомів “потайного запису”, “включеного спостереження”, “напівстандартного інтервю”, а також тестів “самооцінки” і тестів на “субєктивну реакцію”, які свідчать про оцінку мовцем власної вимови, його ставлення до ряду фонетичних форм, про престижність окремих варіантів вимови; 3) аудитивний метод - для реєстрації (визначення) фонетичних форм; 4) статистичний - математичне опрацювання даних аудиторського і кореляційного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз варіативності вимови викладачів Німеччини - носіїв німецької мови: - виявлено й описано характерні особливості вимови викладачів на сегментному рівні у ситуаціях спілкування, що відрізнялися ступенем офіційності;Варіативність - це одна з основних властивостей мови, що проявляється на всіх рівнях мовної комунікації - від поперемінного використання мовцем одиниць різних мов (або підсистем однієї мови) залежно від умов спілкування до усвідомлення ним допустимості різних фонетичних варіантів реалізації одиниць рідної мови. Стилістична диференціація вимови здійснюється в лінгвістиці на підставі таких критеріїв: швидкість мовлення/ретельність артикуляції - розмовний, нейтральний і повний стиль (Щерба Л.В.); експресивність - високий стиль (стилістично забарвлений), нейтральний (основний, стилістично незабарвлений), розмовний (стилістично забарвлений) і просторічний (Аванесов Р.І., Панов М.В.); темп - lento (повільно), andante (помірно), allegro (швидко), presto (дуже швидко) (Пассі П., Дресслер В., Хуфгард І.); жанрово-ситуативні різновиди - урочистий, офіційно-діловий, науково-діловий, побутовий, невимушений (Гайдучик С.М.); ступінь чіткості вимови, що залежить від ситуації та сфери спілкування - gehobene Formstufe (піднесений) і Formstufe des Gesprдchs (розмовний), які, у свою чергу, поділяються таким чином: gehobene Formstufe - на hohe Formstufe (високий ступінь) і GEMДЯIGTE Formstufe (помірний ступінь), а Formstufe des Gesprдchs - на gehobene (піднесений) і lдssige (недбалий) Formstufe (Майнхольд Г.). Як диференційні ознаки, значущі для типології мовної ситуації (МС) у Німеччині, можна виділити такі: 1) багатокомпонентність МС - наявність літературної, розмовної, діалектних і соціолектних мовних форм; 2) демографічна нерівноважність МС - відсоток населення, що розмовляє німецькою мовою, більший, ніж відсоток населення, що розмовляє іншими мовами; 3) комунікативна нерівноважність (незбалансованість) МС - німецька літературна (стандартна) мова набагато випереджає інші мови (і форми існування німецької мови) за кількістю комунікативних функцій; 4) нетотожність юридичних статусів мов - одна державна мова; 5) неспорідненість мов, що складають МС у Німеччині - турецька, арабська, словянські мови, грецька, китайська, японська тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ