Фонетика, словозміна та соціолінгвістичний статус польської периферійної острівної говірки с. Красилівська Слобідка Хмельницької області - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано у відділі західно-та південнословянських мов Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Ткаченко Орест Борисович, Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, завідувач відділу загального мовознавства. Захист відбудеться 8 квітня 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України (м.Київ, вул.Виявлення детермінуючої залежності між соціальною структурою суспільства, суспільними процесами і функціонуванням мови та тенденціями розвитку її структури, де мова в свою чергу стає фактором, що спричиняє суспільні зміни, а також виділення соціальних та соціально-психологічних процесів, які впливають на співвідношення контактуючих мов, є на сьогодні найважливішими аспектами дослідження білінгвізму в соціолінгвістиці. Використовуючи термін П.Ю.Гриценка, вони є редуктивними через те, що внаслідок впливу генетично неспоріднених говірок і чужих мов зазнають звуження сфери функціонування (передусім внаслідок заступлення діалектного мовлення іншими ідіомами, відчутного руйнування цілісного мікросоціуму носіїв говірки) та змін структури говірок (на що вказує різного ступеня інтерференція з оточуючими говірками та літературною мовою). З точки зору поняття редуктивності важливим видається також зясування причин функціонально-структурного збереження говірок за умов активної міжмовної взаємодії, адже носії периферійних говірок на сьогодні користуються, як правило, двома (трьома і більше) мовами. Саме на матеріалі польських периферійних говорів ситуація білінгвізму може бути вивчена як з позицій описового мовознавства, так і з точки зору соціолінгвістики, що найефективніше відбувається через обєднання та зіставлення результатів таких досліджень, які перебувають у звязках взаємодоповнення. Основна мета роботи - встановити походження досліджуваної говірки та здійснити її класифікаційну характеристику за обраними нами параметрами; визначити вплив суспільних факторів та соціальної структури мікросуспільства - носіїв говірки - на її функціонування та розвиток; виявити відбиття в мовній системі говірки суспільних процесів та соціального портрету її носіїв, вплив самої говірки як складової культури поляків Красилівської Слобідки на суспільні явища; зясувати основний механізм збереження говірки.Розглядаються три тематичні групи: роботи, що аналізують мовні особливості творчості польських письменників, які народилися в Литві, Білорусі та в Україні; праці, присвячені історії польської мови на території Литви (частково Латвії), Білорусі та України, а також дослідження польських периферійних говорів на сучасному етапі. Наскільки польська мова буде зберігатися її носіями - найстаршим поколінням, настільки буде підтримане відчуття національної самобутності і окремішності, яке передаватиметься дітям і онукам, а вони, щоб відчувати свою причетність до польської етнічної групи, будуть прагнути створити відповідні умови для оволодіння мовою. У другому розділі роботи “Фонетика та фонологія говірки с.Красилівська Слобідка” розглянуто основні фонетичні риси досліджуваної говірки порівняно з польською літературною мовою, польськими діалектами, польськими периферійними говорами, українською літературною мовою та українськими навколишніми говірками. Третій розділ присвячено аналізу словозміни говірки с.Красилівська Слобідка, де подано дієслівний, іменниковий, прикметниковий, займенниковий та числівниковий типи відмінювання у порівнянні з польською літературною мовою, польськими діалектами, польськими периферійними говорами, українською літературною мовою та українськими говорами. У підрозділі “Вираження чоловічо-особової категорії” було зясовано, що на підставі виявлених у говірці фонетично-граматичних ознак передачі категорії особовості, яка на сьогодні в говірці майже втрачена, у минулому в говірці с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ