Фонди Луганського обласного краєзнавчого музею як джерело з історії музейної справи Луганщини (середина ХІХ – початок ХХІ ст.) - Автореферат

Фонди Луганського обласного краєзнавчого музею як джерело з історії музейної справи Луганщини (середина ХІХ - початок ХХІ ст.) спеціальність 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліниРобота виконана на кафедрі політології та правознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник доктор історичних наук, професор Михальський Ігор Сергійович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри політології та правознавства Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор Войцехівська Ірина Нінелівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки кандидат історичних наук, доцент Тарасенко Ольга Олексіївна Київський міський педагогічний університет ім. Захист відбудеться «13» січня 2009 р. 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.123.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Київському славістичному університеті за адресою: 03150, м.Однак музеї та музеєзнавство Луганщини не отримало в українській історіографії належної уваги. Луганський край згадується у контексті музейництва України лише епізодично й побіжно, що свідчить про необхідність поглибленого дослідження музейної справи в Луганському регіоні, зокрема, історії комплектування, структури і складу фондів Луганського обласного краєзнавчого музею. Їхні зібрання та колекції становлять значний інтерес для науковців та є джерелом дослідження історії і культури регіону. Фонди найбільшого регіонального музею - Луганського обласного краєзнавчого музею (далі ЛОКМ) - містять найрізноманітніші памятки, що репрезентують історію Луганського краю, Донбасу, а відтак України від найдавніших часів до сьогодення. № 442 про реалізацію «Державної програми розвитку музейної справи в Україні на 2001 - 2005 рр.» та Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2010 р. (постанова КМ України від 10 червня 2002 р.), які підтвердили важливість і актуальність досліджень з історії музейництва України.Уся сукупність літератури, присвячена даній тематиці поділяється на дві групи: 1) загальні праці з історії та теорії музеєзнавства, історії музейної справи, розвитку окремих музейних установ та музейного будівництва України; 2) джерелознавчі праці, в яких аналізуються окремі музейні фонди, колекції, збірки старожитностей. Серед сукупності різних архівних джерел дуже важливим є матеріал наукового архіву Луганського обласного краєзнавчого музею, який за умови відсутності власних архівів у всіх інших музеїв області, став на сьогодні єдиним джерелом з історії музейної справи Луганського краю періоду від 1943 р. і до 2007 р. Адже у центральних та обласних державних архівах зберігаються документи найбільших музеїв області й зовсім не відображена діяльність районних музеїв та створених на громадських засадах. Всі писемні матеріали та документи, за їх типо-видовими характеристиками, формою, походженням та призначенням можна класифікувати, керуючись загальноприйнятими у вітчизняному джерелознавстві принципами: 1) документи центральних органів влади; 2) документи керівних установ, які відображають позицію влади в музейній галузі; 3) офіційні діловодні документи музеїв, музейні видання, офіційне листування, наукові праці співробітників; 4) періодична преса, яка певним чином відбиває ставлення суспільства до музеїв; 5) джерела особового походження. Перша група джерел 1943 - 2007 рр. розкриває створення та розвиток музейної мережі Луганської області - 9% від загальної кількості прийнятих документів; заходи щодо покращення обліку, збереження та охорони експонатів у музеях - 12%; стан і розвиток експозиційної та виставочної діяльності музеїв - 9%; виявлення, облік і зберігання історичних та мистецьких памяток - 4%; участь музеїв Луганської області в розвитку музейництва УРСР (з початку 90-х рр. Третій етап (з 1943 до 2007 рр.) характеризується створенням широкої мережі музеїв і музейних кімнат на громадських засадах, яка станом на 2007 р. нараховувала 64 музеї та формуванням фондів зі значною перевагою в бік висвітлення радянського періоду історії, подій Другої світової війни.Музеї - місце збереження національної історико-культурної спадщини і передачі її надбань від покоління до покоління, щоб не переривалась тяглість народних традицій, культури, побуту. Музейні памятки є джерелом минулого, вони потребують комплексного і незаангажованого вивчення, а, відтак, необхідне дослідження й історії самих музеїв. ХІХ ст. до 1917 р.) характеризується створенням перших музеїв при установах з освітньою метою: на Луганському ливарному заводі та в ряді шкіл, що відповідно визначило специфіку їхніх фондових зібрань. На третьому етапі (з 1943 до 2007 р.) музеї утверджуються як скарбниці джерел інформації історії і природи краю. За таких умов створено мережу музеїв і музейних кімнат на громадських засадах, яка станом на 2007 р. нараховує 64 музеї.Радченко Н.М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст та висновки дисертації викладені в публікаціях