Фольклорно-етнографічний зміст монографії Оскара Кольберґа "Покуття" - Курсовая работа

Серед скарбів, які зібрала українська фольклористика за два століття історії свого розвитку, помітне місце займають також праці іноземних збирачів і дослідників народної словесності. Оскільки західні регіони України тривалий час входили до складу королівської Польщі, то закономірно, що й вони опинилися у полі зору цього дуже працьовитого і ретельного збирача матеріалів фольклористичного, етнографічного, етномузикологічного змісту. Саме в цьому селі був маєток польського дідича і відомого у Польщі вченого-археолога, історика Владислава Пшибиславського, члена Краківської Академії наук і великого приятеля О.Кольберґа. «Покуття» О.Кольберґа потребує глибокого вивчення фольклористами, етнографами, лінгвістами, етнокульторологами. Чи не єдиним винятком видання фольклорних творів з Покуття, у записах О.Кольберґа в українській транслітерації, є збірник «Казки Покуття», що його підготував фольклорист із Закарпаття І.В.Хланта.Ще з XVI століття серед польської інтелігенції були вчені, які цікавилися українським побутом, звичаями, народними піснями, і цей інтерес поглиблювався у наступні століття. Це було закономірно, бо у той час українські землі перебували в складі польської держави, яка активно колонізувала захоплені території. Оскар Кольберґ (повне імя при народженні: Оскар Герик Кольберґ) - видатний польський фольклорист, етнограф, музикознавець і менше знаний як композитор, займає одне з центральних місць в історії словянського народознавства. Батько, Юліуш Кольберґ був інженер за фахом, викладав у Варшавському університеті, любив поезію, цікавився мистецтвом, навіть сам пробував сили в поезії, перекладав твори польських поетів німецькою мовою. В значній мірі його продуктивній праці на Покутті сприяв учений, археолог і етнограф, член Комісії Антропологічно-Археологічно-Етнографічної Академї Наук у Кракові Владислав Пшибиславський (1830-1908 рр.), який мав маєток у великому старовинному покутському селі Чортовець, тепер Городенківського району, Івано-Франківської області.Віл початку свят різдвіних аж до Йордана (від Різдва до Ардану) нічого не їдять перед хатою надворі або на вулиці (надворі), лише тільки в хаті.На святий Йорданський вечір насамперед беруть закуску в стайні або під голим небом, тоді ґазда ходить з жоною й з дітьми по обістю і їдять (кусают) хліб коло худоби (bydia) в стайні, оборі і на дворі; і приліпляють хрестики (krzyїyki) з хліба або воску (див.: Йордан) Жінки в той час не візьмуть до рук куделі. «Тоді всі чисто убрані, по молитві, засідають навколо столу; дають їм ложки і виделки, а часто трапляється, що дають більше ложок, як треба, тоді кажуть, що хтось ще голодний прибуде (а звичайно мають на думці якогось небожчика, за душу якого дають дідові щось з вечері. Потім хтось з родичів приймає цю коляду і посаджає того хто приніс за стіл, дає ому їсти і пити, а коли вже хоче йти дає йому в його миску свою коляду (а якщо то хлопець, дарують йому гроші, якщо дівчина якийсь подарунок, в Назурнє) . Потім ходять вдень колядувати хлопці, а парубки і старші ввечері.» «На третій день виносять дідуха з дому, а з його соломи роблять гнізда курчатам і гусятам, зернами ж з його колосся годують кури, аби добре неслися.» (Солому ж і сіно, зібрані зі столу із хати, спалюють тільки в Новий Рік.) 4. Тоді береза, показуючи у руках коляду, мовить: «Дарує нас сей пан» якщо чоловік виніс, а якщо жінка винесла, то мовить: «Дарує нас ся пані колачєми (на хліб і кукурудзу) або червоне (на гроші), ото даруй єй (єму) Боже, щєстя, здров?я, тилько в сім колачи є (-ст) зерен», або (на гроші) «тилько в сім червонім є карбочок, дай єї (єму) тілько на загороді овечок, курий, свиний, качок, гусей, коров і волів», а всі гукають: «Дай Боже, дай Боже!» і відходять до другої хати.Зібрані О.Кольберґом колядки на Покутті яскраво віддзеркалюють характерні типи загальноукраїнського колядкового репертуару зі значним ще збереженням старовинних елементів дохристиянської доби. Як зазначає автор монографій, навіть вже у час його записів, ці колядки поступово витісняли новіші з євангельськими мотивами. Колядка закінчується традиційним вінчуванням з Різдвом, Новим Роком, «добрим пробутком» і «віком довгим». Яскравим прикладом такої колядки є «Гой устань, ни спи, господарочку» (№ 5), записана в селі Іспас поблизу Коломиї. Використано і голосовий образ, і градаційний засіб для зображення голосів трубочок цих небесних пастухів: від мідяної святого Николая темні ліси, гори і долини побіліють і всі пташки поніміють, від рогової Юрія темні ліси, гори, долини позеленіють,а всі пташки «порозніміють», від золотої Господа на Великдень небеса розтворяться і будуть просити Бога за Господиню, за її ґазду,за челядочку.Монографічний корпус фольклорно-етнографічних збірників Оскара Кольберґа «Покуття», як скарб етнокультури українців, потребує глибокого і ретельного вивчення, академічного перевидання і належного пошанування.

Монографічний корпус фольклорно-етнографічних збірників Оскара Кольберґа «Покуття», як скарб етнокультури українців, потребує глибокого і ретельного вивчення, академічного перевидання і належного пошанування. Кожен сегмент його становить цінний матеріал для наукового аналізу у фольклористиці, етнографії, етнокульторології, лінгвістиці, етноузикології та в аспекті багатьох інших досліджень народознавчого характеру. У цьому нас переконує уже навіть один фрагмент зібраного ученим скарбу - його добірка старовинних покутських колядок в органічному звязку з традиційною різдвяною обрядовістю.

Старовинні покутські колядки відображають процес дифузії дохристиянської новорічно-обрядової величальної пісенності з добою новітньої християнської, яка має грунтовну відмінність і за змістом і за стилістикою від первісної.

Заслуговує окремої уваги методика записування О.Кольберґом народної словесності, а також його розширене розуміння словесно-музичного фольклору як органічної частки етнокультури.

1. Болтарович З. Оскар Кольберґ і Україна // Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1922. Т. 223. Праці секції етнографії та фольклористики. С. 218-230.

2. Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. - К.: Наук. думка, 1976. С.87.

3. Гнатюк В. ЗНТШ. - Т. LXIV. - С.40.

4. Збир Ірина. «Покуття» Оскара Кольберґа в рецепція Івана Франка : полеміка чи діалог? // Народознавчі зошити. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. № 4. С. 23-28

5. Збир Ірина. Календарно-обрядова поезія Покуття у записах Оскара Кольберґа :жанрово-тематичний аспект // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 37. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка 2006. С. 348-357.

6. Збир Ірина. «Покуття» Оскара Кольберґа в рецепція Івана Франка : полеміка чи діалог? // Народознавчі зошити. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. № 4. С. 23-28

7. Кирчів Р.Ф. Український фольклор у польській літературі. Період романтизму / АН УРСР. Ін-т суспільних наук. К.: Наук. думка, 1971. 275 с; Кирчів Р.Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму / Львів.держ. ун-т ім.. І.Франка. Ін-т суспільних наук. К.: Наук. думка, 1965. 131 с.

8. Оскар Кольберґ. Казки Покуття / Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, примітки та словник І.В.Хланти. Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991.

9. Франко І. Вибрані статті про народну творчість. - К., 1955. -С.238.

10. Франко І. Przyczynek do etnografii ludu ruskego na Wolyniu. Зібр. тв.: у 50-ти т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 27. - С. 211. Франко І. «Pocucie». Зібр. тв.: у 50-ти т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 27. - С. 348 Хланта І.В. Оскар Кольберґ і казки Покуття // Казки Покуття. Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991. С. 17-28. Юзвенко В. 66 томів фольклорного зібрання Оскара Кольберґа // Нар. Творчість та етнограф. 1969. № 6. С. 25-29; Юзвенко В.А. Нове народження фольклористичних праць О.Кольберґа. // Слов?янське літературознавство і фольклористика. К., 1970. Вип. 6. С. 92-94; Юзвенко В.А. Польський фольклорист Оскар Кольберґ збирач і дослідник української народної поетичної творчості // Нар. Творчість та етнограф. 1961. № 2. С. 65-71. Юзвенко В.А. Українська народна поетична творчість у польській фольклористиці ХІХ ст. / АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етногр. ім. М.Т. Рильського. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. 132 с; Юзвенко В.А. Українська казка в публікаціях польських фольклористів ХІХ ст. // Міжсловянські фольклористичні взаємини. - К.: Видавництво АН УРСР, 1963. - С. 135. Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieia wszystkie. Wrociaw-Poznac, 1966. T.65. Cz.II. S.221. Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieia wszystkie. Wrociaw-Poznac, 1966. T.65. Cz.II. S.104. Лист О.Кольберґа до В.Пшибиславського 5.ІІ.1878. Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieia wszystkie. Wrociaw-Poznac, 1966. T.65. Cz.II. S.352. Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieia wszystkie. Wrociaw-Poznac, 1966. T.65. Cz.II. S.250. Pokucie. Obraz etnograficzny. Skreњliі Oskar Kolberg. Krakyw, 1882. T. I. S. 81-96.

Размещено на .ru