Розгляд народних оповідань та пісень про січових стрільців Карпатської України, які побутують в регіональній усній традиції. Сюжетотворчі мотиви, які беруть участь у художньо-естетичному конструюванні трагічної екзистенції образу героя-січовика.
При низкой оригинальности работы "Фольклорний портрет героя-січовика карпатської України: трагічна екзистенція та концептуальні форми її вираження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ФОЛЬКЛОРНИЙ ПОРТРЕТ ГЕРОЯ-СІЧОВИКА КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ: ТРАГІЧНА ЕКЗИСТЕНЦІЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ФОРМИ ЇЇ ВИРАЖЕННЯДруга світова війна для українців розпочалася раніше, ніж для інших народів Європи, а саме із збройного знищення Карпатської України (19381939 рр.). Рукописні матеріали, щоденники учасників, провідних діячів Карпатської України часто мали дуже складну долю виходу до читача, як скажімо, спогади колишнього Президента Гуцульської республіки міністра Народної оборони Карпатської України, політвязня Ґулаґів-ських таборів Степана Клочурака (1895-1980), які ще у 1968 році зініціював до написання, відредагував та опублікував в Україні Микола Мушинка [14]. Пісенні хроніки та коломийки, усні оповідання та легенди про «боротьбу січовиків, мадярські звірства, долю партизанів, українців і Україну» [4: 221], як коротко і влучно зрезюмував один з перших записувачів, творилися одразу в час проголошення Карпатської державності і були зафіксовані по свіжих слідах її трагічного падіння. Тут мотив радості корелює із аломо-тивом-наказом «Україна буде воскресати»: Закувала зозулиця та буде кувати, Буде наша Україна іще воскресати. В інших піснях епічна картина мотиву «випробування героя» досягається за допомогою більшого узагальнення через типові анафоричні звороти («не один син України терпить страшні муки» [4: 221], «Не один українець у муках загинув» [21: 84]) та формули «страшні муки», «людий мордували» (зауважимо, що предикативний компонент «мордувати», характерний для поетики багатьох новотворів міжвоєнного часу, трапляється він у повстанських колядках із сатиричним спрямуванням, де функціонує як аломотив «Сталін мордує українців»: «Тридцять три роки, як Ірод панує, / На нашій Вкраїні українців мордує» [19: 13]): Гірко плакали смереки та шуміли буки, Гнали лісом січовиків та на страшні муки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
