Дослідження особливостей функціонування феномену "фольклорна традиція "у дебютній п"єсі Миколи Куліша. Вивчення ідейно-світоглядного підґрунтя, функцій та поетикальних прийомів художнього втілення фольклорних елементів у творі українського драматурга.
ФОЛЬКЛОРНА ТРАДИЦІЯ У ПЄСІ "97" МИКОЛИ КУЛІШАТворчість М.Куліша - предмет постійних зацікавлень Тетяни Свербилової, яка аналізує її у наукових статтях, розділах монографій та підручників. Багатство персонажів твору, прагнення автора подати картину доби, ділить простір драми не лише діахронно: "Дід Юхим (колишнє) - Копистка (сучасне). Представники найбідніших верств слобідки, керуючись партійними директивами (у лютому 1922 року був виданий декрет про вилучення церковних цінностей), прагнуть повернути хоча б частину вивезеного раніше зерна, обмінявши його на церковні речі. їхні противники реквізицію церковних скарбів трактують як одну з низки подібних: «Гомін. Первісна антропонімічна назва - "Мусій Копистка" - вказує на визначальну роль протагоніста - людини з найнижчої сходинки соціуму, а тепер наділеної новим статусом: "Ми тепер власть і більше ніхто" [4, 72]. Нова влада спричинила метаморфози, які відбулися з Кописткою: 7.../ колись Мусій мій з панського загону й не вилазив, а я в кізяці й діти плодила, а тепер... тепер питають: де тут живе товариш Мусій Копистка?.."; "/.../ тепер його й на плисові крісла садовлять, раду з ним радять /.../" [4,72].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
