Світовий фольклор та місце в ньому українського. Зразки побутової пісенності, драматичні форми, проза, байки. Гумористичний світ творів С. Руданського. Доступність і простота поетичної мови гуморесок, українська сміхова культура, глибокий підтекст.
Перші збирачі народних пісень і переказів глибокої старовини ще намагалися визначити, що ховається за поетичними образами, який їхній прихований зміст, що можуть вони розповісти про минуле. Тут і цікавий сюжет, і особливе відчуття "причетності" (адже це спадщина предків!), і споконвічне прагнення передати досвід наступному поколінню. У цей час відбувалися кардинальні зміни у принципах художнього осмислення буття, руйнувалися старі канони і формувалися нові уявлення про естетичні пріоритети, роль і завдання мистецтва. Особливе місце в цьому періоді належить шістдесятим рокам, коли в українську літературу прийшло чимало талановитих письменників. Більше того, найвищі досягнення сучасної віршованої гумористики, попри її незрівнянно зрослу технічну досконалість, лише тоді здобувають справжню популярність, коли вони мають незримі генетичні звязки з безсмертними співомовками С.Руданського.народна мудрість; народне знання), або традиційна народна творчість - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Справді, міфи відтворюються в літературній та кінематографічній фантастиці типів "містері" та "фентезі", їх функції переймають сакральні тексти сучасних релігій; казкам відповідає масова белетристика різних ґатунків - від детективів до "романів для господинь", де бідна дівчина, трохи побідувавши та настрахавшись повторює долю Попелюшки; життя фольклорної обрядової пісні та ритуалів, що їх вона супроводжує, ніби продовжують гімни та ритуали сучасних церков, з одного боку, а з іншого - установ світських, а саме: держави, війська, шкіл, університетів, компаній, скаутів, піонерів тощо. У фацетії Поджо Браччоліні "Жалоба, принесенная Фачино Кане по поводу грабежа" фігурує мотив злодійства (крадіжки кожуха солдатом у Фачино), схожий сюжет маємо в гуморесці С.Руданського "Пан та Іван по дорозі", де Іван обкрадає пана (зїдає все, що було у того в торбі). Руданського насамперед як майстра сміху, як автора дотепних поетичних гуморесок, анекдотів, в основі яких завжди просвічується зерно життєвої мудрості народу. Руданський згадує у казці "Цар Соловей", а саме натяк на турка, що йде Москву воювати, через два з лишком роки був використаний гумористом у співомовці "Війна".Автор називає їх не віршами, а співомовками, тобто призначеними для розмови чи співу, для побутування в народі. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в усній, так і в писемній літературній творчості. Степан Руданськии відомий нам як автор-новатор, який створив та ввів у широкий вжиток новий ліро-епічний жанр - співомовки. За обсягом співомовки невеликі, у них оповідається про якусь комічну подію, кінець найчастіше несподіваний та гумористичний, твір зазвичай завершується дотепним стислим висловлюванням.
Вывод
Степан Васильович Руданський… Це імя відоме багатьом шанувальникам гострого і дотепного слова. Спадщина цього письменника - оригінальне явище в нашій літературі. Вона ґрунтується на фольклорній основі, витікає з народних джерел. Це відчутно вже в назві творів. Автор називає їх не віршами, а співомовками, тобто призначеними для розмови чи співу, для побутування в народі.
Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в усній, так і в писемній літературній творчості. Степан Руданськии відомий нам як автор-новатор, який створив та ввів у широкий вжиток новий ліро-епічний жанр - співомовки. Співомовки - це якісно новий жанр української літератури, вони грунтуються на поетичній обробці та частковому творчому переосмисленні народних анекдотів, усмішок, навіть казок. За обсягом співомовки невеликі, у них оповідається про якусь комічну подію, кінець найчастіше несподіваний та гумористичний, твір зазвичай завершується дотепним стислим висловлюванням. Співомовки Руданського містять у собі традиції народних усмішок, вони зачаровують нас живою народною мовою, пересипаною прислівями та приказками, смішними фразами. Як на мене, співомовки Руданського є дуже цікавими і для сучасного читача, адже яскравий гумор, властивий цим невеличким творам, є зрозумілим та актуальним і для нас. Адже народний гумор, як на мене, по-справжньому вічний, бо заснований на народній мудрості, на поглядах наших пращурів, які ще й досі живуть десь у нашій підсвідомості.
Кращі традиції творчості «незрівнянного анекдотиста» успадкувала й сучасна література: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу його співомовок. На жаль, співомовки С. Руданського побачили світ лише через тридцять років після їх написання. Але вони одразу ж були підхоплені народом. Його гумор - це сміх нескореного народу, який вірить у свої сили, своє краще майбутнє.
Темарій співомовок С. Руданського - це дуже різнобарвна картина людського співжиття, побачена крізь призму сміху. Важко знайти якось явище буття, що не опинилося б на вістрі дотепного, інколи - гостро сатиричного слова поета. Тут і недоладний посполитий люд ("Не свої ноги"), і здирники-хабарники ("Засідатель"), і крутії-крамарі ("Добре торгувалось"), і багато інших "героїв", що мають не тільки національне, а й інтернаціональне походження.
Доступність і простота поетичної мови гуморесок, українська сміхова культура, афористичність, глибокий підтекст переконують у тому, що митець був наділений непересічним талантом, чесно працював у царині національної літератури.
Список литературы
фольклор руданський гумореска
1. Білокопитов М. На іменинах у С.Руданського / М. Білокопитов // Запорозька Січ. - 1998. - 17 лютого. - С. 2.
2. Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість / В. Герасименко. - К.: Наукова думка, 1985.-179 с.
3. Герасименко В. „Лірникові одежини" С.Руданського / В. Герасименко // Народна творчість та етнографія. - 1960. - № 2. - С. 102-107.
4. Герасименко В. Степан Руданський - поет-демократ / В. Герасименко // С.Руданський . Твори. - К.: Держ .вид-во худ. літератури, 1956. - 321 с.
5. Гончарук М. До питання про основний текст гуморесок С. Руданського / М. Гончарук // Питання текстології. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 28 - 50.
6. Гончарук М. Назріле академічне видання С. Руданського і доля його літературної спадщини / М. Гончарук // Слово і час. - 1994. - № 6. - С. 34 - 45.
7. Зленко Г.С. Руданський - шлях до Ялти / Г. Зленко // Слово і час. - 1999.- № 1. - С.46-49.
8. Історія української літератури XIX ст.: У 3-х кн.-Кн. 2: 40-60-ті р. ХІХ ст./ [гол. ред. М. Яценка]. - К.: Либідь, 1996. - 384 с.
9. Киричок П. Міський лікар Ялти : сторінки життя відомого українського поета С. Руданського / П. Киричок // Золоті ворота. - 1993. - № 5. - С. 25-38.
10. Колесник П.С. Руданський / П. Колесник. - К.: Дніпро, 1971. - 111 с.
11. Кравченко В.С. Руданський як автор співомовок / В. Кравченко, К. Пирогова // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ. - 2002. - С. 44-46.
12. С. Руданський // Історія літератури руської (української) [заг. ред. О. Огоновський]. - Ч.2., 1991. - С.319-330.
13. Погребенник В. Рідний край у поезії С. Руданського / В. Погребенник // Українська мова та література. - 1998. - №1. - С. 2-3.
14. Приходько І.С. Руданський - поет національного болю / І. Приходько // Дивослово. - 1999. - №4. - С.54-57.
15. Руданський С. Повне зібр. тв.: в 3-х т / С. Руданський. - К.: Наукова думка, 1972. - Т.1. 547 с.
16. Сиваченко М. Про гумореску С Руданського „Господь дав" та її італійські і німецькі літературні паралелі / М. Сиваченко // Сторінки історії української літератури і фольклористики . - К.: Наукова думка, 1990. - С. 116-133.
17. Слапчук В. Національна ментальність у співомовках С.Руданського / В. Слапчук //Дивослово. - 1994. - № 9. - С.5.
18. Чубук М. "Повій, вітре, на Вкраїну..." (Про українського поета С.Руданського) / М.Чубук // Наука і суспільство. - 1984. - № 1. - С. 39-40.
19. Юрик П. Співець козацької гідності (До 125-ти річчя з дня смерті С. Руданського ) / П. Юрик // Запорозька Січ. - 1998. - 5 травня.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
