Фольклоризм Козацьких літописів: джерела і художній дискурс - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРоботу виконано на кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Малинська Наталія Анатоліївна, Українсько-американський гуманітарний інститут «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні», професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін. Захист відбудеться «9» червня 2011 року об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Нині і літературознавство, і фольклористика переживають період переосмислення і зібраного та описаного фольклорного матеріалу, і цілого шляху, що пройшли усна народна творчість та авторська література в своєму розвитку та взаємодії. Особливого значення у цьому контексті набуває література XVII-XVIII ст., яка описуючи історичні події, що впливали на становлення національної держави, сприяла, водночас, і національному самоусвідомленню та творенню народної літератури. Нині в Україні в контексті значних суспільно-культурних проблем і трансформацій, в контексті пошуку шляхів розвитку гуманітарної думки, фольклористики, нових підходів до аналізу авторської літератури виникає потреба актуального прочитання козацьких літописів як репрезентанта особливого типу взаємодії фольклору та літератури. Взаємодії, що поєднує літописну культуру (наприклад, літописи XVII-XVIII ст.) і масову народну творчість (перекази, думи, пісні про козаків), документальні факти і авторський та народний вимисел, літопис як погляд на минуле народу і, водночас, твір, що визначає майбутнє. Актуальними стають питання соціальної, суспільної значимості дифузії фольклору та літератури; питання закономірностей розвитку мови та мислення як вияву психології народу, що, у свою чергу, проявляється у фольклорі та впливає на авторську літературу.У Вступі подано загальну характеристику роботи: обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання роботи, окреслено стан вивчення проблеми, розкрито обєкт і предмет аналізу, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, форми їхньої апробації, структуру та обсяг дисертації.«Специфіка взаємодії фольклору та авторської літератури: актуальні підходи до прочитання літописів» - розкриває сучасні підходи до прочитання літописних творів давньої української літератури як міждисциплінарний підхід. Активно досліджувалися творчі взаємини міфу, фольклору й літератури, зокрема на принципах структурно-семіотична теорії тексту аналізована специфіка взаємозвязку міфу, фольклору, літератури (вже класичні праці К.Леві-Строса, Н.Фрайя, Р.Барта, Г.Грабовича, Ю.Лотмана, Б.Успенського, Є.Мелетинського, В.Топорова та ін.). На разі все більшої актуальності набуває дифузія усної народної творчості і авторської літератури у контексті постколоніальних студій та досліджень масової культури, в якій фольклоризм відіграє значиму роль. Як зазначає Тамара Гундорова «...література, починаючи з XVIII ст. неустанно рухається до мас, втрачає свою співвіднесеність з релігійною свідомістю, слідує за часом, стає засобом пізнання дійсності, освоює технологічну оптику і несе задоволення та розвагу». Особливого значення набуває й осмислення ролі козацьких літописів, зокрема Григорія Граб’янки та Самійла Величка, як у процесі динаміки «неустанного руху до мас» (скажімо на рівні мови, сюжетів, образів), так і в контексті формування національної ідентичності та творення образу національної історії.«Історичні події, які стали підставою для появи фольклорних творів та літописання про козаччину» стисло окреслює основні події XVII - початку XVIII ст., які стали предметом осмислення та інтерпретації в усній народній творчості та авторській літературі, зокрема літописанні. Цим подіям присвячені твори образотворчого мистецтва, драматургії, музики, усної народної творчості, авторського художньої літератури різних жанрів, які постали і фактично синхронно з подіями, й одразу після них, і продовжують творитися досі. Відтак, історичні події стали тією основою, яка, з одного боку, визначає усну память та самоідентифікацію в ході подій, а з іншого - саме в літописах, - твориться «козацький міф», який є предметом осмислення і дискусій від М.Грушевського та В.Липинського до Г.Касьянова та інших сучасних дослідників. Автором дисертаційного дослідження взято до розгляду три головні жанрово-стильові групи творів фольклору про події XVII - початку XVIII століття: історичні пісні, думи, народні перекази. В ході аналізу дум про добу Хмельниччини, про події періоду визвольної війни 1648-1654 рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ