Фольклористична спадщина Катерини Грушевської в контексті розвитку загальноєвропейської фольклористики - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі теорії літератури і компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Малинська наталія Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фольклористики. Офіційні опоненти: Буряк Володимир Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, Професор кафедри теорії і практики Журналістики Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету; З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.На шлях рішучої руйнації міждисциплінарних наукових барєрів в українських гуманітарних студіях однією з перших ступила К. Грушевській був притаманний інтерес до досягнень загальноєвропейського наукового поступу, передусім - французької соціологічної школи, методологією якої почасти скористалася у написанні наукових досліджень, присвячених культурі й побуту народів світу, та її здобутків, із якими вона вступала в творчий діалог шляхом заглиблення в історію творення та функціонування українських народних дум, та К. Грушевська володіла винятковою науковою інтуїцією, що також сприяло напрацюванню методологічних стратегій, які спричинили виникнення цілого грона нових концептуальних підходів до систематизації та вивчення українського фольклорного матеріалу. Грушевської як інноваційного явища, яке збагатило і далі розвиває фольклористичну думку України методологічним та змістовим субстратом; 4) розширити бачення й розуміння новаторських тенденцій розвитку української фольклористики першої половини ХХ ст. через вивчення методологічних засад наукової діяльності К. Грушевської.У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено міру її опрацювання в науково-критичній літературі, визначено обєкт і предмет роботи, мету, завдання, аргументовано методи й теоретико-методологічну основу дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, подано відомості про апробацію роботи та публікації результатів дослідження, його структуру. Розділ І "Творча спадщина Катерини Грушевської в контексті ідей європейської фольклористики", який складається з трьох підрозділів, присвячений теоретичному та історичному аналізові проблеми, відображає історико-фольклористичні, теоретичні і методологічні підстави вивчення наукової спадщини Катерини Грушевської та має на меті виявити чинники її зацікавлення первісною культурою у звязку з українським фольклором і етнологією. Повернення Грушевських в Україну відзначене створенням Асоціації культурно-історичного досвіду України, під егідою якої Катерина Грушевська розпочала активні дослідження первісної культури та плідну науково-організаційну роботу. У розділі ІІ ""Корпус українських дум" Катерини Грушевської як її найвизначніша праця" проаналізовано думознавчу концепцію Катерини Грушевської. грушевська фольклор етнолог культура Розділ ІІІ "Катерина Грушевська як науковий редактор та співавтор часопису "Первісне громадянство та його пережитки на Україні"" присвячений аналізові зазначеного періодичного видання як наукового та культурного явища в українському суспільстві, яке могло б дати поштовх європеїзації вітчизняної фольклористики та етнології.Грушевської дав можливість зробити певні узагальнення щодо розвитку культурного, наукового та політичного життя в Україні; акцентувати на проблемах розвитку міждисциплінарних звязків (наприклад, соціології та фольклористики, етнології). Грушевська була вихована в дусі історичної школи свого батька, але намагалася, й доволі успішно, обрати свій власний шлях у науці. Тому основними методологічними принципами, чітко усвідомлюваними Катериною Грушевською та постійно використовуваними нею в науковій та науково-організаційній роботі, слід вважати: 1. Масштабність її мислення, методика дослідження були спроектовані на український етнологічний матеріал, результатом чого стали праці, аналогів яким не маємо і досі, - це видання "Корпусу українських дум" та періодичний часопис "Первісне громадянство". Грушевської (унікальні роботи "Примітивні оповідання, казки і байки Африки і Америки", "3 примітивної культури: Розвідки й доповіді", два томи "Українських народних дум", ґрунтовні статті, рецензії, публікації першоджерел, розроблені етнографічні польові програми) свідчить про необхідність широкого використання її методологічних набутків у сучасній фольклористичній науці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ