Флороміграція бджіл та хімічний склад бджолиного обняжжя в умовах лісостепу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України пилок бджолиний хімічний Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Поліщук Віталій Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри бджільництва ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бала Віталій Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва і переробки молока та мяса Захист відбудеться “30”травня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.При недостатній кількості чи відсутності білкового корму бджолина сімя зменшує або припиняє виховання розплоду та восковиділення, знижує свою силу та медову продуктивність, а під час зимівлі спостерігається значний відхід бджіл та загибель сімей, що наносить пасікам великі економічні збитки. Збільшити виробництво товарного бджолиного обніжжя в Лісостеповій зоні України, де сьогодні виробляється значна частка цієї продукції, можливо за умов проведення багаторічних фенологічних спостережень, вивчення взаємозвязку між льотно-запилювальною діяльністю бджіл, силою сімї та станом кормової бази, дослідження співвідношення та маси різних видів обніжжя, що надходить у вулик, і встановлення оптимальних термінів його відбору. Мета роботи - встановити основні джерела пилку в Лісостеповій зоні, дослідити флороміграцію бджіл в умовах поліфлорного взятку, вивчити хімічний склад бджолиного обніжжя та його вплив на розвиток бджолиної сімї і ефективність виробництва товарної продукції. Обґрунтовано положення про взаємозвязок між надходженням обніжжя у бджолину сімю протягом доби i сезону та масою пилкової ноші бджіл, їх вибірковості щодо різних видів рослин-пилконосів та розроблено схему впливу різних факторів на збір пилку бджолиними сімями. Виробнича перевірка результатів досліджень, проведена на пасіках Кагарлицького МПП Київської області, Кіровського МПП АР Крим, показала, що використання розробленої схеми відбору обніжжя сприяє збільшенню виробництва товарного пилку бджолиними сімями в середньому на 25-30% порівняно із показниками інших пасік.Тривалими багаторічними спостереженнями за термінами квітування, характером відвідування бджолами рослин-пилконосів, а також надходження різних видів бджолиного обніжжя у вулик протягом активного періоду розвитку бджолиної сімї показано, що джерелами пилку та нектару в Лісостеповій зоні України для бджіл є бобові (12), розоцвіті (10), складноцвіті (9), кленові (7), вербові (5), губоцвіті (5 видів) та деякі представники інших родин рослин. Із вивчених у Лісостепу понад 78 видів медоносних культур, більше 30% є продуктивними джерелами пилку, а вишня звичайна, груша садова, слива домашня, яблуня садова, різні види кленів та верб створюють умови для заготівлі товарного обніжжя на пасіках. На територіях з добре розвиненою лучною рослинністю бджоли активно формували обніжжя із кульбаби лікарської. У другій половині червня бджоли активно збирали пилок із таких рослин як конюшина повзуча, лядвенець рогатий, синяк, шавлія, ліція, звіробій, ведмеже вухо, осот польовий, цикорій дикий. Однак, в умовах поліфлорного взятку його одержати важко, бо бджоли приносять обніжжя із пилку різних видів рослин.На основі багаторічних спостережень за квітуванням рослин проведено оцінку кормової бази бджіл Лісостепової зони України, встановлено домінуючі, основні та другорядні джерела пилку в різні періоди його надходження в бджолині сімї. Розкрито взаємозвязок сили сімї з видовим складом та масою обніжжя, відмічено вибірковість бджіл різних за силою сімей до виду пилку рослин, розширено дані щодо хімічного складу обніжжя, розроблено класифікацію та вдосконалено практичні прийоми одержання товарної продукції. В Лісостеповій зоні вивчено близько 78 видів медоносних рослин, з яких понад 30% продуктивні пилконоси, що належать до родин бобових (12), розоцвітих (10), складноцвітих (9), кленових (7), вербових (5), губоцвітих (5 видів), а 52,6% із них є травянисті рослини, 28,2 - деревні, 19,2% - кущові. Здатність бджіл збирати квітковий пилок з різних видів рослин протягом всього сезону проявляється у флороміграції і свідчить про широку трофічну пластичність сімї як біологічної одиниці, що автономно живиться в природному середовищі. Найвищу середньодобову пилкову продуктивність бджолиних сімей встановлено під час квітування плодових культур, яка становила 22,9 мг на одну комірку розплоду, дещо нижчу - 8,3-10,9 мг - під час квітування гречки і найнижчу - в період квітування акації білої.