Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід"ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.
Розвиток промисловості, нераціональне використання природних ресурсів - все це призводить до поступової деградації навколишнього середовища, від якої безпосередньо залежить стан та життєдіяльність людини. Лишайники - токсикотолерантні організми, що накопичують значну кількість забруднювачів у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важких металів у субстраті. Багато з таких синузій проявляють специфічні реакції на різні типи металів, що дозволяє визначити не тільки ступінь забруднення, але й тип забруднювача. Враховуючи, індикаторні властивості лишайників вивчення їх особливостей видового складу та розповсюдження в умовах антропогенної трансформації є важливим завданням для розробки заходів раціонального використання природних ресурсів. Так, лишайники - токсикотолерантні організми, що накопичують значну кількість забруднювачів у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важких металів у субстраті.Перші описи відомі з "Історії рослин" Теофраста, який вказано два лишайника - Usnea і Rocella, яку вже тоді використовували для отримання фарбувальних речовин. Французький лікар і ботанік Жозеф Піттон де Турнефор в своїй системі виділив лишайники в окрему групу в складі мохів. Хоча до 1753 було відомо понад 170 видів, Карл Лінней описав тільки 80, охарактеризувавши їх як "убоге селянство рослинності", і включив разом з печеночникам до складу "наземних водоростей". Початком ліхенології (науки про лишайники) прийнято вважати 1803, коли учень Карла Ліннея Ерік Ахаріус опублікував свою працю "Methodus, qua omnes detectos lichenes ad genera redigere tentavit" ("Методи, за допомогою яких кожен зможе визначати лишайники"). У тому ж році російські ботаніки Андрій Сергійович Фамінцин і Осип Васильович Баранецький виявили, що зелені клітини в лишайнику - одноклітинні водорості.Лишайники належать до спорових рослин, тіло яких, не поділене на стебло, корінь і лист, називається сланню. Міцніше прикріплюється слань тонкими ризоідами; прикріплення ж тяжами ризоїдів не досить міцне, і слань таких видів можна легко, не пошкоджуючи її, відірвати від субстрату (напр., Parmelia, Physcia). У деяких лишайників з зеленими гонідіями на верхній або нижній поверхні слані або по боках (у кущистих форм) бувають особливі утвори різного розміру й форми, переважно у вигляді розсіяних невеличких надимань, бородавочок, булавовидних, чи кулястих виростів або, рідше - розгалужених кущиків, у яких серед гіф знаходяться синьо-зелені водорості. Ці утвори, так звані цефалодії, зумовлені заглибленням у слань синьо-зелених водоростей, які подразненням грибного компонента лишайника викликають місцеве розростання слані. Звичайно пікнідії бувають цілком занурені у слань у вигляді кулястих чи трохи витягнутих вмістищ, помітних на поверхні слані, як маленькі бородавочки або точки, що мають на своєму вершку вивідний отвір (рис.6).У роботі наведено теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака (Caloplaca) . Лишайники є токсикотолерантними організмами, що накопичують значну кількість забруднювачів у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важких металів у субстраті. Вони проявляють специфічні реакції на різні типи металів, що дозволяє визначити не тільки ступінь забруднення, але й тип забруднювача. Флористичний спектр ліхенофлори роду Калоплака (Caloplaca) налічує близько 450 видів, слань у яких накипних, у вигляді зернистої скоринки, або в центрі корковидні, а але периферії лопатеве, переважно жовтувато-оранжеве, яскраве, прикріплюються до субстрату серцевинними гифами.
Вывод
У роботі наведено теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака (Caloplaca) .
За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Лишайники є токсикотолерантними організмами, що накопичують значну кількість забруднювачів у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важких металів у субстраті. Вони проявляють специфічні реакції на різні типи металів, що дозволяє визначити не тільки ступінь забруднення, але й тип забруднювача. Загальними наслідками промислового впливу на епіфітні лишайники є деградація таломів, зміна видового складу, зменшення проективного покриття. Загальними наслідками промислового впливу на епіфітні лишайники є деградація таломів, зміна видового складу, зменшення проективного покриття. При підвищенні забрудненості повітря першими зникають кущисті лишайники; за ними - листоваті і останніми - накипні.
2. Регіон досліджень характеризується складною взаємодією кліматичних факторів, специфічних гірських порід та антропогенною трансформацією екосистем внаслідок потужного впливу полютантів.
3. Флористичний спектр ліхенофлори роду Калоплака (Caloplaca) налічує близько 450 видів, слань у яких накипних, у вигляді зернистої скоринки, або в центрі корковидні, а але периферії лопатеве, переважно жовтувато-оранжеве, яскраве, прикріплюються до субстрату серцевинними гифами. Апотеції леканорового типу. У сумці зазвичай по 8 біполярних або одноклітинних спор. На Криворіжжі в умовах потужного техногенного навантаження зустрічається Caloplaca lobulata.
Список литературы
1. Аверин Е. Г. Анализ состояния зеленых зон на территории города Донецка / Е. Г. Аверин, А. С. Парфенюк // Экологические проблемы индустриальных мегаполисов : матер. V межнар. науч.-практ. конф., 21-23 мая 2008 г. - Донецк-Авдеевка, 2008. - С. 165-168.
2. Аверчук А.С. Лишайники в урбаноекосистемах міста Донецька / А.С. Аверчук // Актуальні проблеми ботаніки та екології: міжнар. наук. конф. молод. учених: тез. докл. - К., 2008. - С. 55 - 56.
3. Алимов А. Ф. Биоразнообразие, его охрана и мониторинг // Мониторинг биоразнообразия / А. Ф. Алимов, В. Ф. Левченко, Я. И. Старобогатов / Под ред. В. Е. Соколова. - М.: Ин-т проблем экологии и эволюции им. А. Н. Северцова РАН, 1997. - С. 16-25.
4. Байрак О.М. Лишайники природно-заповідних територій Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн. - 1993. - 50, № 1. - С. 167-170.
5. Байрак О.М., Кондратюк С.Я. Нові та рідкісні для ліхенофлори УРСР види лишайників з Лівобережного Лісостепу України // Укр. ботан. журн. - 1989. - 46, № 2. - С. 74-76.
6. Белова М. В. Лихеноиндикация среды в условиях промышленного Донбасса / М. В. Белова, А. С. Аверчук, А. И. Сафонов // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів : III міжнар. наук. конф. аспір. та студ., 13-15 квіт. 2004 р. - Донецьк, 2004. - Т. 2. - С. 22-23.
7. Боголюбов А. С. Методы лихеноиндикации загрязнений окружающей среды. Методическое пособие / А. С. Боголюбов, А. В. Пчелкин. - М. : Экосистема, 1997.-25 с.
8. Бязров Л. Г. Лишайники в экологическом мониторинге / Бязров Л. Г. - М.: Научный мир, 2002. - 336 с.
9. Бязров Л.Г. Лишайники - индикаторы радиоактивного загрязнения / Лев Георгиевич Бязров. - М.: Изд-во КМК, 2005. - 476 с.
10. Бязров Л.Г. Эпифитные лишайниковые синузии в березовых лесах Восточно-уральского радиоактивного следа / Л.Г. Бязров // Экологические последствия радиоактивного загрязнения на Южном Урале. - М.: Наука, 1993. - С. 134-155.
11. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР / [Л.В. Гарибова, Ю.К. Дундин, Т.Ф. Коптяева, В.Р. Филин] - М.: Мысль, 1978. - 365 с.
12. Голубкова Н. С. Анализ флоры лишайников Монголии / Н. С. Голубкова. - Л., 1983. - 248 с.
13. Голубкова Н. С. Жизненные формы лишайников и лихеносинузий / Н. С. Голубкова, Л. Г. Бязров // Бот. журн. - 1989. - Т. 74, № 6. - С. 794-805.
14. Домбровская А. В. Конспект флоры лишайников Мурманской области и северовосточной Финляндии / А. В. Домбровская. - Л., 1970. - 118 с.
15. Закутнова В.И. Лишайники в экологическом мониторинге Астраханского региона / В.И. Закутнова // Вестник ОГУ. - 2004. - № 4. - С. 100-108.
16. Инсаров Г. Э. Об учете лишайниковэпифитов на стволах деревьев // Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. - Л., 1982. - Т. 5. - С. 25-33.
17. Инсаров Г. Э. Сравнение различных методов учета лишайниковэпифитов / Г. Э. Инсаров, А. В. Пчелкин // Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. - Л., 1983. - Т. 6. - С. 90-101.
18. Инсарова И.Д. Сравнительные оценки чувствительности эпифитных лишайников различных видов к загрязнению воздуха / И.Д. Инсарова, Г.Э. Инсаров / Проблемы экологического мониторинга и моделирование экосистем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989. - Т. 12. - С. 113-175.
19. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. ["Проблеми ландшафтного різноманіття України"]. - К., 2000. - С.108-112.
20. Казаков В.Л., Товстоляк В.І. Принципи, методика і реалізація ландшафтно-екологічного районування : матеріали міжнар. наук. конф. ["Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенних територіях"].- Кривий Ріг, 2002. - С.137-139.
21. Казаков В.Л. До структурно-морфологічної класифікації технічних ландшафтів : матеріали Всеукр. конф. ["Техногенні ландшафти: структура, функціонування, оптимізація"], (12-13 грудня 1996р.) - Ч ІІ. - Кривий Ріг, 1996. - С.3.
22. Качинська В. В. Епіфітні лишайники як компонент консорцій Ulmus і Populus в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу / В. В. Качинська, Г. О. Наумович // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2011. - Вип. 19. - Т. 2. - С. 50-55.
23. Кондратюк С. Я. Індикація стану навколишнього середовища України за допомогою лишайників / С. Я. Кондратюк. - К. : Наук. думка, 2008. - 336 с.
24. Кондратюк С. Я. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України / С. Я. Кондратюк, В. О. Кучерявий, В. О. Крамарець // Укр. ботан. журн. - 1993. - № 4. - С. 74-82.
25. Макрый Т. В. Лишайники / Т. В. Макрый, А. В. Лиштва // Биота Витимского заповедника: флора. - Новосибирск : Академическое издво «Гео», 2005. - 207 с.
26. Наумович Г. О. Дослідження ліхенофлори метаконгломератів та метапісковіків Скелюватської світи Криворізької серії в долині річки Інгулець // Проблеми фундаментальної і прикладної геології та раціонального природокористування: Матеріали IV науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009.- С. 233-234.
27. Окснер А. Н. Определитель лишайников СССР. Морфология, систематика и географическое распространение / А. Н. Окснер. - Л. : Наука, 1974. - Вып. 2. - 283 с.
28. Окснер А.М. Флора лишайників України: в 2 т. / Альфред Миколайович Окснер. - Киев : Наук. думка, 1993. - Т. 2, вип. 1. - 1968. - 450 с.
