Флора та рослинність Нижньодніпровських арен - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукВивченню рослинного покриву Нижньодніпровських арен присвячено велику кількість робіт (Пачоський, 1904, 1922; Гордієнко 1959, 1969; Уманець,1997; Тимошенко, 2000 та ін.). Однак, як показала світова практика, найефективнішим підходом, що дає змогу виявити повний видовий склад, встановити провідні екологічні фактори розподілу рослинності, диференціювати режим їх використання та охорони є еколого-флористична класифікація за методом Ж.Браун-Бланке. Дисертація виконувалась відповідно до науково-дослідних програм відділу флори, рослинності і заповідної справи Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру (1997-2005 рр.) у процесі вирішування проблеми “Наукові основи збереження і використання біологічних ресурсів і оптимізації екологічних умов півдня України” (№ держреєстрації 010197U004313) і плану аспірантської підготовки. У результаті проведеної класифікації за методом Ж.Браун-Бланке описано 70 синтаксонів, з них 15 є новими для науки (5 асоціацій, 10 субасоціацій), вперше складено продромус рослинності шести Нижньодніпровських арен. Основні положення дисертації доповідалися на наукових нарадах відділу флори, рослинності і заповідної справи, засіданнях Вченої ради НБС-ННЦ (1997-2005 рр.), на 11 конференціях: міжнародній конференції “III-і наукові читання памяті Й.К.Пачоського” (Херсон, 1999); міжнародному симпозіумі “Степи северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия в XXI веке” (Оренбург, 2000); 12-й міжнародній науковій конференції “Изучение онтогенеза растений природных и культурных флор в ботанических учреждениях и дендропарках Евразии” (Полтава, 2000); VIII міжнародній конференції з садівництва “Современные научные исследования в садоводстве” (Ялта, 2000); міжнародній конференції молодих учених-садоводів (Ялта, 2000); міжнародній науковій конференції “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках Евразии” (Херсон, 2001); міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття екосистем” (Чернівці, 2002); IV міжнародній науковій конференції молодих учених “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Тростянець, 2004); міжнародній науковій конференції “Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання” (Львів, 2004); міжнародній молодіжній конференції “Проблеми інтродукції рослин, збереження біорізноманіття і раціональне використання рослин у сільському господарстві” (Ялта, 2004); міжнародній науковій конференції “IV ботанічні читання памяті Й.К.Пачоського” (Херсон, 2004).На основі аналізу літературних даних розглянуто історію дослідження флори і рослинності, дано загальну характеристику рослинного покриву, докладніше розглянуто результати флористичних досліджень, у тому числі флороценотичного напрямку. Отже, комплексне вивчення рослинного покриву Нижньодніпровських арен (флористичне та фітоценологічне), яке дало б змогу повніше пізнати фіторізноманіття даного регіону України і визначити шляхи охорони окремих природних фітоценозів, а також рідкісних та зникаючих видів, до теперішнього часу не проводилося. Найбільшим видовим багатством характеризується Олешківська арена, а максимальні показники б-різноманіття відзначені для Виноградівської та Іванівської арен, що зумовлюється різноманіттям грунтово-гідрологічних умов і відповідно різними типами рослинного покриву, а також найменшим рівнем антропогенного впливу. Як і в інших степових флорах, у вивченій флорі переважають каудексові, вегетативно нерухомі рослини, які разом з рослинами без спеціалізованих підземних пагонів складають 63,6%. Аналіз структури і глибини залягання кореневої системи показує, що флора Нижньодніпровських пісків подібна до флор Євразійської степової області, де переважають види зі стрижневою кореневою системою.Проведено комплексне дослідження рослинного покриву Нижньодніпровських арен. На Нижньодніпровських аренах виявлено 454 види з 282 родів і 77 родин вищих судинних рослин. Найбільшим видовим багатством характеризується найбільша за площею Олешківська арена, а максимальні показники б-різноманіття відзначено для Виноградівської та Іванівської арен, що зумовлюється розмаїтістю грунтово-гідрологічних умов і відповідно різними типами рослинного покриву, а також найменшим рівнем антропогенного впливу. Географічна структура розкриває автохтонно-алохтонний характер флори і її великі географічні звязки. Понад 46% видів, що формують угруповання, належать до голарктичного типу ареалів, що вказує на значну роль у формуванні флори бореального центру, а участь видів з ареалами давньосередземноморського типу - на вплив середземноморського центру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ