Флора, рослинність та популяції модельних видів Старогутського лісового масиву (Сумська область) - Автореферат

М.Г.ХОЛОДНОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, засл. діяч науки і техніки України ЗЛОБІН ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ Сумський державний аграрний університет завідувач кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор ГРИГОРА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ Національний аграрний університет, професор кафедри ботаніки; кандидат біологічних наук, доцент НЕЧИТАЙЛО ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ доцент кафедри ботаніки Київський університет ім. З дисертацією можна познайомитися в бібліотеці Інституту ботаніки ім.В результаті наших досліджень встановлено, що на території СГЛМ зростають рідкісні та малопоширені в Україні рослини, стан популяцій і особливості біології яких мало вивчені. Робота проводилася в межах наукової теми кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Сумського ДАУ «Закономірності біологічного різноманіття на популяційному рівні організації рослинного покриву», яка затверджена науковою радою з проблем ботаніки та мікології відділення загальної біології НАН України (протокол № 2 від 2.11.1998 р.). Вивчити флору, скласти список видів вищих судинних рослин, зробити аналіз флори, виділити рідкісні види та скласти карту їх поширення. Виконати морфометричний аналіз клонів Huperzia selago, на основі якого розробити неушкоджуючі методи аналізу їх стану, встановити особливості структури клонів даного виду. Провести созологічну оцінку СГЛМ як основного заповідного ядра Деснянсько-Старогутського національного природного парку.СГЛМ в роботі розглядається в межах СТАРОГУТСЬКОГО лісництва Середино-Будського району Сумської області з прилеглими територіями на правому березі р. Він складає Старогутську ділянку Деснянсько-Старогутського національного природного парку. В системі фізико-географічного районування територія СГЛМ належить до Придеснянського (Шосткинського) району Новгород-Сіверської фізико-географічної області Українського Полісся. Придеснянський фізико-географічний район виділяється як витягнута з півночі на південь терасова низовина долини Десни, що закінчується на сході високою давньоантропогеновою терасою і межує з відрогами Середньоросійської височини.Флористичні дослідження на території СГЛМ до останнього часу не проводилися. Регіон розташування СГЛМ привертав увагу ботаніків з метою вивчення поширення таких видів як Picea abies (L.) Karst, Juniperus communis L. Як і флора, рослинність СГЛМ до останнього часу не вивчалася. Геоботанічні дослідження в самому СГЛМ розпочалися при розробці проекту створення Деснянсько-Старогутського національного природного парку. Основним мотивом вивчення рослинності СГЛМ було обгрунтування необхідності створення Деснянсько-Старогутського національного природного парку і мали созологічну направленість.Матеріали досліджень Робота виконувалася в Середино-Будському районі Сумської області. Матеріалами для виконання роботи були гербарій, геоботанічні описи, еколого-ценотичний профіль, а також морфопараметри ортотропних синтеломів Huperzia selago та раметів грушанкових. Методика вивчення та аналізу флори При вивченні флори облік видового складу проведено за допомогою маршрутних досліджень. Методика популяційних досліджень Дослідження популяцій видів родини Pyrolaceae: Chimaphila umbellata, Orthilia secunda та Pyrola minor проводилися на чотирьох пробних ділянках. При розробці методики досліджень спиралися на ряд теоретичних розробок (Hunt, 1978; Злобін, 1996) та методичних джерел (Злобін, 1989; Денисова та ін, 1986; Кричфалушій, 1994; Дідух, 1998).У флорі СГЛМ виявлено 567 видів вищих судинних рослин, що відносяться до 306 родів та 91 родини. На основі коефіцієнту рангової кореляції для провідних родин флор, встановлено, що флора СГЛМ найбільш подібна до флори заповідника "Брянський ліс" і оцінюється значенням коефіцієнта рангової кореляції рівним ? = 0,945. Подібність флори СГЛМ до флори Поліського заповідника дещо менша (? = 0,848). ??? ???? ?? ібність флори СГЛМ до флори Сумської області (? = 0,612). ? ???? ?? ????? ?і флори СГЛМ в абсолютній кількості переважають роди, що мають по одному виду, а перші позиції займають роди Carex та Salix, що надає флорі масиву бореального характеру. Ареал переважної кількості видів охоплює Температну (93,3%) та Субмеридіональну (87,7%) зони. Серед видів хвойнолісової, болотистолучної, лучної, евтрофноболотної еколого-ценотичних груп переважають звичайнопоширені види, що свідчить про значну їх роль у рослинному покриві.На основі дослідження території, геоботанічних описів та літературних даних пропонується схема класифікації рослинності СГЛМ. Їх площа становить більше 4500 га або 75% всієї лісовкритої площі. Майже 9% лісовкритої площі складають березово-соснові ліси. Ліси з переважанням Betula pendula в деревному ярусі складають в СГЛМ більше 1500 га, або 19% лісовкритої площі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ