Фiзико-хiмiчні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень) - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана Франка АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук Фізико-хімічні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень) Спеціальність 04.00.11 - геологія металевих i неметалевих корисних копалин Робота виконана на кафедрі корисних копалин у Львівському національному університеті імені Івана ФранкаНаукове спрямування роботи значною мірою визначається головними завданнями державної програми “Золото надр України” і є складовою частиною загального плану наукових фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України, що виконується у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Мета дослідження: зясувати фізико-хімічні умови формування руд, визначити тип ендогенної зональності, розкрити характер генетичного звязку термобарогеохімічних та мінералого-фізичних показників з процесами формуванням промислових накопичень золота у межах різноеродованих структурних блоків РЗР і на цій підставі розробити загальний комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння. Наукова новизна одержаних результатів: - уперше для родовища Сауляк та головних рудопроявів РЗР виявлено визначальні риси фізико-хімічних режимів формування різновікових мінеральних комплексів, розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення; досліджено оптимальні умови відкладання самородного золота; Морфометричні та фазометричні дослідження флюїдних включень виконано візуально-мікроскопічним методом; температурні визначення здійснено головно методом гомогенізації включень (з точністю ±5°С); непрозорі мінерали досліджено методом термовакуумної декрепітації; склад флюїдів визначено методом кріометрії (±0,1°С); високогустинний СО2 у включеннях виявляли переважно неглибоким охолодженням (до 2-4°С, ±0,1°С); окремі мінерали та мінеральний склад вмісних порід визначено за допомогою рентгеноструктурного методу; розміри та кристаломорфологічні особливості мінералів-напівпровідників досліджено візуально-мікроскопічним та гоніометричним методами; елементи-домішки у мінералах досліджуваних руд визначали лазерним мікроспектральним аналізом; термоелектричні властивості мінералів-напівпровідників виявляли, використовуючи ефект Зеебека на типових установках тощо. Зокрема, визначені автором темобарогеохімічні показники та ознаки фізико-хімічних умов мінералоутворення, а також розроблений комплекс критеріїв дадуть змогу суттєво підвищити ефективність пошуково-розвідувальних робіт і здійснити оцінку перспективності глибоких горизонтів та флангів родовища Сауляк, визначити перспективність углиб багатьох рудопроявів та численних мінералізованих точок РЗР та оцінити прогнозний ресурс досліджуваного району загалом. золото зруденіння мінералоутворенняЗагалом нами використано традиційний алгоритм термобарогеохімічного дослідження, який включає ґрунтовні польові роботи на досліджуваних рудопроявах та родовищі Сауляк, зокрема: докладний системний відбір генетично-інформативних проб, аналітичні та лабораторні роботи з ними i на цій підставі - розробка температурно-парагенетичних схем послідовності виділення мінералів, їхніх асоціацій і комплексів; виявлення та докладне дослідження притаманних їм сингенетичних генерацій флюїдних включень; визначення фізико-хімічних умов мінералоутворення (зокрема, відкладання золота); створення моделей флюїдних режимів формування досліджуваних обєктів та визначення їхньої геолого-генетичної належності; систематичне просторове термобарогеохімічне опробування родовища Сауляк, виявлення прямих залежностей накопичення промислових концентрацій золота від фізико-хімічних чинників за термобарогеохімічними та мінералого-фізичними показниками. Результати комплексного мінералого-генетичного аналізу руд, термобарогеохімічного дослідження включень у мінералах та дослідження термо-е.р.с. мінералів-напівпровідників свідчать, що в межах Рахівської рудогенеруючої палеосистеми кожний із виділених мінеральних комплексів формувався впродовж відповідних стадій рудного процесу за участі мінералотворних флюїдів, різні порції яких надходили в область локалізації руд після досить інтенсивних тектонічних рухів. 1) становив 475-80°С; тиск у системі продуктивного (на золото) мінералоутворення становив від 145-105 до 90-85 МПА (родовище Сауляк), 60-30 МПА (Білий Потік) і 20-10 МПА (Камінь-Кльовка); густина СО2 золотоносних вуглекислотно-водних флюїдів становила 0,815-0,770 г/см3 (родовище Сауляк), 0,579-0,585 г/см3 (Білий Потік) і 0,225-0,232 г/см3 (Камінь-Кльовка).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ