Фiзіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур - Автореферат

Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культурЗменшення «запиту «на асиміляти атрагуючими центрами під дією рістгальмуючих препаратів створює унікальну можливість для аналізу донорно - акцепторних звязків в рослині, пізнання закономірностей інтеграції процесів росту і фотосинтезу, інших функцій рослини, ролі гормонального фактору в регуляції цілісності рослинного організму. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених впливу ретардантів на фотосинтетичні процеси, одержані результати стосуються змін у структурі і функціонуванні лише окремих рівнів організаціі фотосинтетичного апарату, що не може бути визнано достатньою науковою базою для розуміння механізмів регуляціі донорно - акцепторних відносин в рослині при штучному гальмуванні росту. Крім того, перехід на новий рівень донорно - акцепторних відносин під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів супроводжується змінами інтенсивності дихання рослин, а сам цей фізіологічний процес розглядається як потужний метаболітний акцептор вуглецю в рослині [Головко и др., 1998], однак вплив ретардантів на процеси дихання рослин залишається практично невивченим. Роботу виконано в рамках тематики відділу фізіології і екології фотосинтезу Інституту фізіологіі рослин і генетики НАН України «Вивчення регуляції фотосинтезу, дихання, фотодихання та розподілу асимілятів в донорно-акцепторній системі рослин у звязку з продуктивністю та стійкістю генотипів с.-г. культур до дії стресів», 2.28.6/229, тематики природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. Виявити кількісні зміни в гормональному комплексі рослин при гальмуванні росту різними за механізмом дії ретардантами для визначення ролі окремих груп фітогормонів та їх співвідношень в регуляції морфогенезу і інтеграції процесів росту і фотосинтезу.Інгібуючий вплив ретардантів на активність камбію призводить до зменшення маси пагона, розмірів основних комплексів тканин стебла і кількості гістологічних елементів у радіальній популяції ксилеми пагона. Під впливом різних за хімічною будовою ретардантів зменшувалася площа листової поверхні пагону, маса листків, питома площа листка при одночасному його потовщенні і більш високих значеннях відносної маси листків пагону. Ретардант викликав збільшення вмісту азоту і посилене утворення білка у вегетативних органах рослин ягідних культур, зменшення відношення одновалентні / двохвалентні катіони внаслідок уповільнення надходження в тканини калію і збільшення в них вмісту кальцію. У рослин чорноплідної горобини, внаслідок виникаючої при дії ретарданту дрібноплідності, відбувалося збільшення у порівнянні до контролю вмісту вільних амінокислот у вегетативних органах при одночасному зменшенню їх вмісту у плодах. Посилене новоутворення біополімерів клітинних стінок пагона і листків рослин ягідних культур, більш інтенсивне накопичення крохмалю в них під впливом ретардантів визначалося більш високим на протязі всього періоду вегетації співвідношенням «донор - акцептор» асимілятів внаслідок кращої забезпеченості наростаючого пагона листовим апаратом, збільшенням відносної маси листків пагона.