Аналіз фейлетонів, надрукованих в "Кіно-газеті" (1928-1929), з’ясування їхньої специфіки на проблемно-тематичному й художньому рівнях. Образна система та мовне оформлення творів. Композиційні засоби для моделювання у фейлетонах комічних ситуацій.
При низкой оригинальности работы "Фейлетони "Кіно-газети" (1928-1929): проблемно-тематичний і художній аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Фейлетони "Кіно-газети" (1928-1929): проблемно-тематичний і художній аспектиФейлетон як художньо-публіцистичний жанр завжди був у колі наукових інтересів учених (Б. Віленський «Як писати фейлетон», Ю. Герасимчук «Трансформація фейлетону на шпальтах київської преси другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: призначення, жанрова сутність, стилістика» тощо), які, досліджуючи особливості його виникнення, розвитку, проблемно-тематичний і художній аспекти, різновиди, робили узагальнення щодо жанрової специфіки фейлетону. Філіпенко в статті «Жанрово-комунікативні особливості фейлетонів у газеті «Червоний степ» (1924-1925)» зясовувала роль фейлетону в комунікативному процесі, досліджуючи засоби впливу на аудиторію. Проаналізовані вперше фейлетони «Кіно-газети» за 1928 та 1929 рр., на нашу думку, розширять уявлення про вищезгаданий художньо-публіцистичний жанр і сприятимуть формуванню цілісної картини розвитку фейлетону.1] фільмами, автор ототожнює їх з алкогольно залежними людьми, яким, за твердженням автора («Ми схиляємося до думки, що як одне, так і друге можуть сміливо взятися за руки й вийти подихати повітрям за межі радянської громадськосте» [11, с. Аналізуючи кіномистецькі зацікавлення представниць жіночої статі, автор продовжує іронізувати щодо невибагливості їхніх смаків, коли йдеться про зовнішність кіноакторів («Після демонстрації “Варєте” у традиційних альбомах з картками ми без труднощів можемо знайти картку з портретом Янінгса» [11, с. Зясовуючи причини виникнення проблеми несформованості радянського глядача, автор презентує найголовнішу - невідповідність радянської кінопродукції поставленим перед нею культурним завданням («Очі нашого молодого радянського глядача розбігаються від картин нашого виробництва, що часом інколи мають таке-ж відношення до наших культурних завдань, як Богдан Хмельницький до хлібозаготівель» [11, с. Гордія «Жертва науки й мистецтва» - епізоди підготовчого етапу зйомки фільму «За брамою монастиря» (відомий як фільм «За монастирською брамою»), а також драматична історія консультанта режисера - отця Дмитрія, якого було вигнано з монастиря за допомогу в зйомках антирелігійного фільму. Аморальність постраждалого через мистецтво служителя церкви, який звертається до режисера з проханням частіше знімати антирелігійні фільми, щоб він мав можливість заробити якомога більше грошей, автор фейлетону підкреслює за допомогою перефразування цитати («І бог і чорт - обидва генерали», замість «Нам все одно, чи бог, чи чорт - обидва генерали!» [9]) із твору П.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
