Виявлення ключових характеристик потреби свята. Визначення природи феномена свята та його функцій. Основні парадигми феноменології культури. Класифікація основних концепцій, що характеризують феноменологію свята як підсистему феноменології культури.
Національна музична академія України ім.Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: типологічного - для виявлення ключових характеристик потреби свята; феноменологічної рефлексії, що дає змогу диференціювати феноменальні форми «потоку свідомості» й глибинну інтенціональність «чистої свідомості»; культурологічний підхід - для аналізу природи феномена. Феноменологія свята є підсистемою, що входить до загальної системи феноменології культури та включає до своєї основи творчу діяльність організаторів та учасників свята; наділена власними, індивідуальними відмінностями; є «alma mater» феноменів святкової культури: ритуалу, церемонії, обряду; розглядає реальність та ілюзорність як амбівалентність впливу на присутніх. Явище як подія є процесом короткостроковим, що має початок, розвиток, завершення і залежно від важливості-значимості або забувається, або залишається в памяті народу та передається від покоління до покоління, а феномен навпаки. Булатова, який до українського слова-перекладу «феномен» включає такі сенси: а) слово «зявляється» тягне за собою інше слово «зникає»; тобто феноменологія - те, що виникає і зникає; виявляється чи проявляється, що стоїть за явищем і в ньому виходить на поверхню; в) феномен - те, що значиме само собою, що показує себе, а не щось інше. Визначаються такі основні парадигми феноменології культури, а отже, культурології як науки про культуру: а) поняття сутності та споглядання сутності (ідеації), в тому числі опис матеріальних і формальних, самостійних і несамостійних сутностей; б) інтенціональність (від лат. mtentio - прагнення) - спрямованість мислячої свідомості на той чи інший предмет, що конструює його значення і смисли.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
