Історико-філософський аспект формування і розвитку проблеми Іншого. Філософсько-антропологічний зміст концепцій Іншого шляхом звернення до проблеми тілесності, а також дослідження проблеми ідентифікації особистості в інтерсуб’єктивному просторі.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукВ сучасній філософіп можна простежити тенденцію до усвідомлення того факту, що можливість духовних вимірів людського буття зумовлена фундаментальною відкритістю буття людини і водночас притаманною йому тенденцією до цілісності. Феноменологічна філософія висловлює переконання в тому, що людина являється людиною, насамперед, співіснуючи з іншими людьми. В цьому випадку людина вже не є егоцентричною істотою, якою вона змальовувалась у філософії раніше. Усвідомлення цієї обставини змушує людство вдатися до пошуку такої форми взаємин між людьми, яка б врахувала інтереси всіх існуючих на сьогодні і майбутніх поколінь. Отже, дослідження проблеми Іншого дозволяє зануритись в глибини реалізації людських відносин, самореалізації людини як людини, способів організації людської колективності і спільності.У першому розділі «Генеза та легітимація дискурсу «Іншого» у сучасній феноменологічній філософії» розглянуто появу проблеми Іншого як такої, якою вона постає у сучасній феноменологічній думці, досліджено місце, яке вона займала в екзистенційній філософії, яким чином на її формування вплинула філософія персоналізму, зокрема, діалогічного персоналізму, і якою вона виступає у поглядах представників сучасної феноменології. Люди конституюють світ. «Проблематичність існування людини перед обличчям Іншого у феноменологічній онтології» розглянуто філософські погляди Гайдеґера та Сартра щодо місця Іншого в їхніх системах і, взагалі, у бутті людини. Таким чином, проблематичність існування людини у світі, за Сартром, характеризується вибором між бажанням бути для Іншого або зобовязаністю бути для себе. Саме завдяки тілу людина входить у світ, розуміє його і дає йому значення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
