Феноменологічні концепції Іншого в сучасній філософії - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТНауковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Гатальська Стелла Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії. Захист відбудеться 24 березня 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. В роботі здійснено аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття; досліджується специфіка феноменологічної філософії культури: розглядаються особливості сприйняття Іншого; досліджується проблема можливості процесу ідентифікації особистості в інтерсубєктивному просторі; зосереджується увага на особливостях розрізнення Свого та Чужого світів, оскільки це стосується проблеми культурної ідентифікації, без якої є неможливою самоідентифікація особистості взагалі; розглядаються шляхи до порозуміння між культурами, які пропонують сучасні феноменологи; аналізується феномен Чужого, іншої традиції, які спонукають до формування своєрідності і неповторності Свого, до розвитку культури взагалі. В результаті дослідження зясовано: завдяки Іншому, іншій культурі відбувається повноцінне сприйняття світу, самореалізація людини як людини. філософія особистість буття культураВ сучасній філософіп можна простежити тенденцію до усвідомлення того факту, що можливість духовних вимірів людського буття зумовлена фундаментальною відкритістю буття людини і водночас притаманною йому тенденцією до цілісності. Феноменологічна філософія висловлює переконання в тому, що людина являється людиною, насамперед, співіснуючи з іншими людьми. В цьому випадку людина вже не є егоцентричною істотою, якою вона змальовувалась у філософії раніше. Усвідомлення цієї обставини змушує людство вдатися до пошуку такої форми взаємин між людьми, яка б врахувала інтереси всіх існуючих на сьогодні і майбутніх поколінь. Отже, дослідження проблеми Іншого дозволяє зануритись в глибини реалізації людських відносин, самореалізації людини як людини, способів організації людської колективності і спільності.У першому розділі “Генеза та легітимація дискурсу “Іншого” у сучасній феноменологічній філософії” розглянуто появу проблеми Іншого як такої, якою вона постає у сучасній феноменологічній думці, досліджено місце, яке вона займала в екзистенційній філософії, яким чином на її формування вплинула філософія персоналізму, зокрема, діалогічного персоналізму, і якою вона виступає у поглядах представників сучасної феноменології. Люди конституюють світ. “Проблематичність існування людини перед обличчям Іншого у феноменологічній онтології” розглянуто філософські погляди Гайдеґера та Сартра щодо місця Іншого в їхніх системах і, взагалі, у бутті людини. Таким чином, проблематичність існування людини у світі, за Сартром, характеризується вибором між бажанням бути для Іншого або зобовязаністю бути для себе. Саме завдяки тілу людина входить у світ, розуміє його і дає йому значення.Дослідження проблеми Іншого у феноменологічних концепціях сучасної філософії дозволило дійти наукових і практичних результатів. Аналіз цих концепцій, перш за все, надав можливість систематизувати певний історико-філософський матеріал, що стосується теми дисертації; проаналізувати різні підходи до вирішення проблеми Іншого; показати необхідність даного дослідження і значення його у вирішенні конфліктів сучасності на міжособистісному і міжкультурному рівнях. Проблема Іншого бере витоки з феноменологічної філософії, проходить крізь призму екзистенціалізму, персоналізму, діалогізму. Феноменологічна редукція Іншого вимагає і феноменологічну редукцію світу культури як нашого спільного світу досвіду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ