Феноменологічні імплікації в сучасному соціально-філософському дискурсі: досвід транспарентності - Автореферат

СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукЗахист відбудеться 24 жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті філософії імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Дисертація подається як виявлення на основі системно-теоретичного аналізу феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі як розгортання досвіду транспарентності як у самій соціальній філософії, так і в полі її рефлексії зокрема. У дисертації вперше у вітчизняному соціально-філософському дискурсі пропонується інноваційне дослідження феноменологічних імплікацій у соціальній філософії як досвіду транспарентності, обґрунтуванні і розробці відкритої методологічної програми дослідження процедур прозорості у сучасному соціально-філософському дискурсі. Диссертация представлена как инновационное исследование феноменологических импликаций в социальной философии как опыта транспарентности, как обоснование и разработка открытой методологической программы исследования процедур прозрачности в современном социально-философском дискурсе, на основе которой доказано, что только через опыт транспарентности можно описать сложные социальные системы в единстве их микро-и макроуровней.Україна, перебуваючи разом із усім світом в очікуванні нової епохи, прагне не тільки визначити основні вектори цивілізаційного розвитку, обґрунтувати стратегію виживання за умов посилення екологічної кризи, а й відкрити можливості своєї національної самореалізації в сучасному світі. Прагнучи створити принципово нові соціальні дослідні програми, здатні розвязувати реальні проблеми удосконалення спільносвітнього життя, соціальні філософи мають зважати не тільки як сферу соціального знання, а й як життєвий світ людини, актуалізуючи евристичний потенціал соціальної феноменології, що розкриває та прояснює глибинну вкоріненість соціального знання в структури повсякденності. Світ, що глобалізується, із одночасними антиглобалізаційними рухами складає розмаїту і почасти розмиту картину сучасної соціальної реальності, привертаючи увагу до аналізу феноменологічних імплікацій для вивчення досвіду транспарентності, зокрема до феноменологічних процедур, що висвітлюють системи значень, які конституюють спільносвітові життєві проекції, утворюють підстави до спільнокультурних зчеплень у модусі респонзивної транзитивності. Соціальна феноменологія транзитних суспільств через принципову неупередженість своїх настанов сьогодні повинна стати одним з пріоритетних напрямків соціально-філософських досліджень, тому що саме вона відкриває нові методологічні можливості дослідження складно структурованих суспільств пізнього модерну, поєднуючи мікро-і макрорівні теоретичної рефлексії. У межах цих досліджень аналізуються перспективи національного відродження та соціальної модернізації України, вивчаються особливості генезису національної культури через збереження її своєрідності з транспонуванням імперативів світової культури, визначається специфіка розгортання життєвого світу на українських ландшафтах.У вступі розкривається актуальність дослідження, формулюються обєкт, предмет, мета та завдання, звязок роботи з науковою програмою, аналізується ступінь розробленості проблематики, визначається методологічна база, сформульовані концептуальні положення, які характеризуються новизною і виносяться на захист, встановлюється теоретичне та практичне значення дослідження, описуються форми апробації його результатів. Відкриття специфічної сфери, таємниці людського досвіду - відносин свідомості та тіла, визначення занурення в цей досвід, з одного боку, а з іншого, - незадоволеність виявленістю тільки теоретичного рівня свідомості з вилученням емоційних моментів мотивує пошук нових методів вивчення цих моментів, поширюючи феноменологічну методологію. Таким чином, у підрозділі наголошується, що феноменологічні імплікації в площині соціальної філософії є досвідом транспарентності, їх аналіз відкриває і вивчає, що на різних рівнях у повсякденності люди завжди застосовують певні методи, за допомогою яких особи щоденно конструють спільносвіт. Зазначається, що розмежування сфер повсякденності та життєвого світу надає можливості визначити специфіку наукових завдань, повязаних із дослідженням цих сфер, а звідси - внесок феноменологічної соціальної теорії, яка тематизує «звязок», ураховуючи його багатовимірність. Дослідження показує, що це стає можливо завдяки виокремленню і подальшому розєднанню феноменологічної реальності та соціальної дійсності, а також розкривається підґрунтя до того, яким чином сучасна соціальна наука спроможна «побачити» перехід від когнітивного до життєво-світового звязку дій, що якраз і виявляється смисловим аналізом розуміння дій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ