Феномен віртуальної реальності у європейській філософії на межі ХХ-ХХІ ст. - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук ФЕНОМЕН ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ НА МЕЖІ ХХ-ХХІ СТ.Робота виконана на кафедрі філософії і політології державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Базалук Олег Олександрович, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», професор кафедри філософії і політології Захист відбудеться 20 червня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, пл.Т.Г.Шевченка,1, Палац студентів ДНУ, к.30. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Тому віртуальну реальність можна розглядати не тільки як фактор масштабних культурних та світоглядних тенденцій та змін: віртуальна реальність примушує нас по-новому підійти по проблеми співвідношення символу та образу, конкретно-чуттєвого та абстрактно-розумового пізнання, формуючи нову «культурну розмітку» людського тіла, комунікативні практики тощо. Слід підкреслити, що визначення цілей та задач інформатизації суспільства потребує існування розвиненої теорії феномену віртуальної реальності, що ґрунтується на дослідженні проникнення до життя суспільства віртуальної реальності та її впливі на індивіда. Популярність понять «віртуальний» та «віртуальна реальність», їх широке використання як в науковому, так и у буденному дискурсах, актуалізує пошук їх глибокого філософського обґрунтування та дослідження. Віртуальна реальність через свою популярність та розмиту семантику є обєктом багатьох дискусій: досліджується її онтологічний статус, розробляються ідеї щодо ролі феномену віртуальної реальності у інформаційному суспільстві, трансформації естетичних парадигм тощо. Головними висновками дисертаційного дослідження, які містять елементи наукової новизни і виносяться на захист, є такі: встановлено, що віртуальну реальність можна розуміти в широкому та строгому сенсах: віртуальна реальність в широкому сенсі є результатом переживання людиною низки екзистенціально-психологічних станів (уява, фантазія, сон тощо) в умовах, коли вони сприймаються як реальність; віртуальна реальність у строгому сенсі - це компютерна віртуальна реальність;Перший розділ дисертаційного дослідження «Теоретико-методологічна та джерельна база дослідження», що включає три підрозділи, присвячений проблемам дослідження феномену віртуальної реальності в історії філософії, огляду джерельної бази та визначенню природи віртуальної реальності через екзистенціально-психологічні виміри. Задіявши методологічний апарат метаантропології для розкриття екзистенціально-психологічних характеристик вищезгаданого феномену, автором виявлено, що віртуальна реальність може виникати лише в граничному та метаграничному екзистенціальних вимірах буття людини. У другому розділі дисертаційного дослідження «Проблема становлення феномену віртуальної реальності в історії філософії та культурі», який композиційно складається із трьох підрозділів, обґрунтовується можливість аналізу віртуальної реальності у широкому смислі як явища, яке обєктивується в міфі, образотворчому мистецтві, театрі, літературі, фотографії, кінематографі, телебаченні, та у строгому смислі як компютерної віртуальної реальності. Досліджені низка підходів, які дозволяють зробити висновок, щодо специфічних характеристик феномену віртуальної реальності: для компютерної віртуальної реальності, окрім базових характеристик цього явища у широкому смислі, має такі характеристики, як інтерактивність (саме ця властивість якісно відрізняє компютерну віртуальну реальність від більшості традиційних жанрів мистецтва та культурних явищ (віртуальної реальності у широкому смислі), які можна розглядати як техніку створення та трансляції ілюзорних світів) та трансформація каузально-темпоральних звязків (компютери не тільки прискорюють темп, але й знищують термінальні точки - початок та кінець - відсуваючи їх у невизначену нескінченність). Перший підрозділ третього розділу «Прогресистська парадигма: прогрес людського буття у віртуальній реальності» присвячений історико-філософському аналізові сучасних концепцій віртуальної реальності, в яких, вона постає чинником розвитку людства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ