Феномен спеціалізованого процесуального керівництва у кримінальному процесі України - Статья

Феномен спеціалізованого процесуального керівництва у кримінальному процесі УкраїниЗаконодавчий масив, що так чи інакше врегульовує питання діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у тому числі в частині здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, становлять КПК України 2012 року, ЗУ «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро», «Про оперативно-розшукову діяльність», Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру № 149 від 12.02.2016. З аналізу норм вказаних нормативних актів випливає, що реалізація повноважень прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням щодо корупційних правопорушень, у цілому відбувається за загальними правилами, визначеними кримінальним процесуальним законодавством. Так, зокрема, прокурори у встановленому порядку проводять слідчі (розшукові) дії у кримінальних провадженнях, беруть участь у їх проведенні за власною ініціативою або доручають їх проведення, надають іншу практичну та методичну допомогу детективам, що здійснюють досудове розслідування; у встановленому порядку приймають рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, перевіряють законність їх проведення; перевіряють законність закриття кримінальних проваджень, зупинення досудового розслідування та інших процесуальних рішень, додержання конституційних прав громадян під час досудового розслідування, обґрунтованість клопотань про продовження строку досудового розслідування, вживають заходів щодо усунення порушень закону; скасовують незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень; готують проекти вмотивованих постанов про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, якщо під час здійснення Національним антикорупційним бюро України досудового розслідування встановлено, що таке кримінальне правопорушення не віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України; у разі виявлення безпосередньо або з іншого джерела фактів, що мають ознаки кримінального правопорушення, складають рапорт та доповідають керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розпочинають досудове розслідування; беруть участь у розгляді слідчими суддями клопотань детективів Національного антикорупційного бюро України, готують апеляції на ухвали слідчих суддів у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, беруть участь у їх розгляді в судах; забезпечують інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваного - про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснюють механізм реалізації цих прав; беруть участь у судовому розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України [2]. Зважаючи на той факт, що процесуальне керівництво ми розуміємо як підінститут прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, то спеціалізоване процесуальне керівництво становить собою відносно автономний вид першого. Водночас у Положенні акцентовано увагу на таких завданнях, як: розгляд та вирішення заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, осіб, які їх вчинили, та прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень; здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури; забезпечення правильності та повноти відображення відомостей про кримінальні правопорушення, осіб, які їх вчинили, та руху кримінальних проваджень слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури в Єдиному реєстрі досудових розслідувань; участь у розгляді судами клопотань слідчих та прокурорів у ході досудового розслідування, а також справ з інших питань під час досудового розслідування чи оскарження дій і рішень слідчих та прокурорів; підтримання державного обвинувачення в суді, участь у перегляді судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій; виконання інших повноважень прокурора, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; розгляд і вирішення скарг на дії чи рішення слідчих [6].