Феномен "Я" як динамічний символ: історико-філософський аналіз - Автореферат

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана у Камянець-Подільському державному університеті МОН України на кафедрі філософських дисциплін. Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Бевз Микола Васильович, Хмельницький національний університет МОН України, доцент кафедри педагогіки і психології. Захист відбудеться 21.09.2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 в Інституті філософії імені Г.С.Проблема “Я” у різних її вимірах здавна була і є серед “вічних питань” філософії. Самовизначення людини серед інших людей, суперечлива природа співвідношення “я” та світу, власне становлення людської субєктивності в процесі пізнання, мислення, самоусвідомлення тощо - ці та інші теми мають дуже різні відповіді та інтерпретації. Загалом, умовно, в історії філософії можна виокремити дві основні тенденції теоретичних підходів до аналізу теми “Я”: психологічно-онтологічний (міфологема, образ, перцепт, символ) та гносеологічний (концепт, поняття, знак тощо). У межах новітнього вітчизняного філософського дискурсу проблема “Я” актуалізується через нові підходи до історії філософії, соціальної та практичної філософії, метафізики, онтологічного принципу осягнення людського буття загалом (Є.І.Андрос, І.В.Бичко, В.С.Горський, К.К.Жоль, В.П.Загороднюк, А.М. Тема дисертаційного дослідження “Феномен “Я” як динамічний символ: історико-філософський аналіз” узгоджена з напрямком науково-дослідної роботи кафедри філософських дисциплін Камянець-Подільського державного університету, що має назву “Світова філософія як прояв вимірів людського буття” і є складовою частиною дослідження світової історії філософії, започаткованого кафедрою (протокол №5 від 26.01.2002 р.).“Історичні форми концепту “Я” розглядаються світоглядно-філософські підходи до проблеми “Я” як сукупність поглядів, уявлень та понять про світ, що оточує людину, людину як складову цього світу. Ці функції людського мислення вже обєднувались чи диференціювались як душа, думка, розсуд, віра, розум тощо, однак формувались як пізнання пізнання, як форми духу, душі, що відповідно, схоплювалось і поняттям “Я”. Сучасна епоха прийшла до розуміння “Я” як проблеми “особистості” чи “самосвідомості”, намагаючись охопити особистість зсередини, як інтегральну цілісність, що дає можливість індивіду усвідомлювати себе, регулювати свою діяльність, звідси і його складові: обєктне, рефлексивне, феноменальне, категоріальне “Я”, “образ Я”, “поняття Я”, “Я-концепція” тощо. У цьому контексті морально-етичний розум трактується як соціальна метінституція, де дух, душа, психіка, свідомість, “Я” філогенетично визначаються тими символами, що задавались культурою й у культурі. Динамізм свідомості і в цьому сенсі “Я” як символу необхідно розглядати через походження самого символу, його складових, що притаманні феномену руху свідомості як формі.// Науковий вісник Волинського держ. університету. “Я” як дух самозадовільний // Науковий вісник Волинського держуніверситету. Філософські науки. Самоздійснююче “Я” / Науковий вісник Волинського державного університету. Проблема “Я” в контексті комунікативної парадигми // Науковий вісник Волинського держ. університету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації представлено у публікаціях