Соціально-філософський аналіз пограниччя як особливого феномену, який має в своєму розпорядженні свій спосіб існування, форму прояву і здійснення. Вплив пограниччя на формування соціальних і культурних якостей особи і суспільства прикордонного району.
Таврійський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДиссертация является исследованием пограничья как социокультурного феномена, которое включает в себя анализ истории изучения границ и пограничья, концептуализацию феномена пограничья, исследование его социокультурной специфики и динамики, анализ антропологических аспектов: формирование личности пограничья и ее идентичности. В работе раскрывается история исследования границ и пограничья, ее основные этапы и проблемы. Эксплицируя классические философские концепции на социокультурную и социально-антропологическую реальность, можно утверждать, что граница выступает в качестве организующего структурирующего начала, ибо она очерчивает пределы распространения определенного социума и его культуры; определяет направления и возможности взаимодействия с иными социокультурными общностями. Разнообразие границ и возможностей их влияния на приграничные территории определяют полисемантичность понятия пограничья. Дисертація є дослідженням пограниччя як соціокультурного феномену, що включає аналіз вивчення історії кордонів і пограниччя, концептуалізацію феномену пограниччя, дослідження його соціокультурної специфіки та динаміки, аналіз антропологічних аспектів: формування людини пограниччя і його ідентичності.Пограниччя з маргінального елементу просторової організації міждержавних відносин перетворюється на один з її істотних елементів, в якому можна виділити конкретні обєктивні умови і реальний чинник впливу розвитку цих умов, досліджувати діалектику їх взаємозвязку; зрозуміти ту ситуацію, коли умови забезпечують, обумовлюють стан субєктивного чинника, і ту ситуацію, коли субєктивний чинник стає вирішальним. Інакше кажучи, коли він визначає новий зміст діалектики умов і чинника, забезпечуючи нову якість того соціокультурного простору, який заявляє про себе своїм пограниччям. Осмислення відмічених процесів, прогнозування їх розвитку вимагає досліджувати пограниччя, як той простір, де стикаються інтереси суміжних країн, де розгортається трансгранична співпраця або протистояння. Аналіз авторитетних джерел, які увійшли до списку використаної літератури, свідчить про те, що проблема кордонів і пограниччя займає особливе місце в соціальній філософії, філософській антропології і філософії культури. Вивчення пограниччя як соціокультурного феномена - порівняно нова область дослідження для соціальної філософії та соціальної антропології, хоча традиція дослідження кордонів і пограниччя була закладена в антропогеографії XIX століття (Ф.Пограниччя є не тільки специфічним буттям ойкумени, але і соціально-антропологічним феноменом, оскільки в рамках його специфічних соціокультурних практик формується особливий тип соціального субєкта. У другому підрозділі «Процеси формування особи в умовах пограниччя» досліджуються особливості формування «людини пограниччя». Що стосується пограниччя, то це сталий культурний і соціальний феномен, відповідно, ідентичність людини пограниччя - це не кризовий стан, а комплекс ідентифікацій, відмінний від аналогічних комплексів у індивідів, що належать до якої-небудь однорідної культури. Процесу формування людини пограниччя найбільшою мірою відповідає модель «культурної андрогінізації», яка є ситуацією поєднання в одному субєктові соціальної активності елементів різних культур, що дозволяє їх носієві продуктивно взаємодіяти в різнорідному соціокультурному середовищі пограниччя. Ідентичність займає центральне місце в антропологічних характеристиках особи пограниччя, визначає її соціокультурні можливості і соціальну активність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
