Феномен пластичного в культурі: естетико-філософський аналіз - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФЕНОМЕН ПЛАСТИЧНОГО В КУЛЬТУРІ: ЕСТЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗРобота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки на кафедрі культурології Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Шевченка ЛИЧКОВАХ Володимир Анатолійович. кандидат філософських наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України ім. Захист відбудеться 26 квітня 2001 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252001, Київ-1, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул.Оптимальною здається така методологічна установка, яка робить можливим погляд на будь-який процес чи явище з позиції різних альтернатив наявного стану, що припускають нелінійний, плюральний розвиток культури. Буттєво-естетичні, культуротворчі і категоріально-методологічні аспекти пластичного як виражальні потенції буття з огляду саме на феномени тілесності, тексту, пластичного образотворення, танцю становлять такий комплекс проблем, аналіз яких дає можливість розглядати пластичне як деяку онтологічну передумову єдиного образу людини і світу, присутності-у-світі, цілісного світовідношення. Дослідження феномену пластичного саме у контексті поліфонічного естетико-філософського дискурсу дозволить не тільки виявити специфіку власне пластичного, але й більш адекватно зрозуміти і осмислити самоусвідомлення сучасної культури й природи культури взагалі. Крім того, феномен пластичного сприяє визначенню “естетики існування”(М.Бахтін), коли опозиції “культура - життя ”, “філософія (література, наука, мистецтво) - життєвий світ” тлумачаться як умовні і творчість реалізується у самому житті творчої особистості, її життям, нею самою. Концептуальну сферу проблеми окреслюють концепції, в яких пластичне постає принциповою передумовою наступного - естетичного, культурного, мистецького тощо - оформлення і визначає явища “граничні”, перехідні, лімінальні, які знаходяться у просторі “між” (ідеальна тілесність, текст, образ, метафора, танець та ін.).У першому розділі “До визначення феномену пластичного” виявляються понятійні межі пластичного як естетико-онтологічної категорії у співвіднесенні його з категоріями естетичного і виражального, досліджуються прояви пластичного як принципу формо-і образотворення, розглядаються смислові сфери категорій пластичне / культурне, пластичне / природне, пластичне / тілесне, зясовуються характеристики пластичного як феномену буттєвої присутності. У такому контексті пластичне має абсолютний характер, коли всі можливості постають як дійсні і містяться в абсолютній нерозрізненості, і є формою вираження, для якої матерія як предметність стає тілом, людською фігурою. Окреслено такі культурологічні тенденції детериторіалізації, деантропологізації, деіндивідуалізації людської присутності у світі, які констатують естетизований знаковий простір (текстуру) зі специфічною новою формою тілесності, а відтак, і людини. Інтерпретується поняття “неперевтіленого змісту”(В.Табачковський) тілесності, від якого власне ”еманують” різноманітні концептуальні утворення “станів”, “канонів”, “типів”, “ефектів” тіла. Екстатичне тіло може поставати як “природнім”, конструктивним-діонісійське тіло, гротескове тіло, танцююче тіло, так і штучним, “ортопедичним”, генерованим цивілізацією, виробництвом, - симулятивне тіло, тіло спокуси, тіло без органів, тіло афекту.Пластичне як позакультурний ефект культури// Науковий вісник Волинського державного університету: Філософські науки. Як виразити "танцююче мислення" // Науковий вісник Волинського державного університету: Філософські науки . Руки (Досвід семіозису доторків) // Науковий вісник Волинського державного університету: Філософські науки.

Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації представлено у публікаціях