Феномен переговорів у комунікативному просторі соціуму: соціально-філософський аспект - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Феномен переговорів у комунікативному просторі соціуму: соціально-філософський аспектРоботу виконано в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України Дрожжина Світлана Володимирівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, завідувач кафедри правових і загальнонаукових дисциплін Проценко Ольга Петрівна, Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри філософії кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться 23 квітня 2010 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету (83001, м.Зважаючи на прискорений розвиток комунікаційних та інформаційних процесів, особливою рушійною силою стає простір переговорів, як втілення соціально-комунікативного призначення мовленнєвої діяльності людини нового типу, здатної здійснювати контроль над результатами своєї діяльності в умовах кризи біосоціальної екології, в ситуаціях, повязаних із ризиками при використанні досягнень науки та техніки, конфліктами при економічній експансії й політичних протистояннях. Особистісний потенціал соціального субєкта, що виявляє себе у вербальних конструкціях, сприяє збереженню гуманістичних принципів спілкування, легітимності соціальних рішень і програм у форматі етичної нормативності, спрямованої на справедливість, відповідальність, спільність інтересів людей. Актуалізує тему дослідження й той факт, що сьогодні Україна визначає себе серед інших самостійних держав, які встановлюють свої пріоритети не лише в економіці, політиці, культурі, але й у міжнародних взаємовідносинах, де, разом з іншими формами вербального спілкування, саме переговорам належить консолідуюча роль. Особливе місце займають роботи, в яких переговори аналізуються у звязку з комунікативними процесами у взаємодії людей, де на перший план виводиться дискурсивна спрямованість вербального спілкування (К. Науково-теоретичну інтерпретацію переговорів містять дослідження, в яких фахівці акцентують увагу на позначенні даного соціального феномена як особливого способу обміну інформацією (Н.У першому розділі «Переговори як прояв соціальної взаємодії в теоретико-методологічній моделі дослідження» розглянуто проблематику переговорів у різних сферах соціального й гуманітарного знання, методологічні підходи до інтерпретації вербального спілкування, які існували в історії філософської думки. За нашими уявленнями, переговори - це прояв спільної духовно-практичної діяльності соціальних субєктів, вид дискурсивної соціальної взаємодії, що здійснюється вербально й через діалог у діловому чи інституційному спілкуванні відповідно до етикету, і в якій дві або більше сторін, які володіють особистісним потенціалом (соціально-психологічними характеристиками, мотивами, інтересами і цілями), прагнуть до узгодження своїх позицій щодо предмета розбіжності. Наголошується, що переговори були артикульовані як самостійний вид вербального спілкування у філософії Нового часу, де були також розроблені конкретні аспекти досягнення стану соціальної злагоди, виявлена морально-етична імперативність переговорного процесу (Ф. Єдність теорії та практики сприяла виявленню самостійних прийомів вербального спілкування, а сходження від абстрактного до конкретного призвело до позначення конкретних практик у здійсненні бесіди, діалогу, переговорів, розмови в цілому. У підрозділі 1.3 «Соціально-комунікативна природа переговорів в умовах глобалізації» досліджуються переговори у звязку з виникненням проблем глобального характеру, що повязані з інтересами всього світу, з необхідністю запобігання екологічної кризи, техногенних катастроф.Виходячи із специфіки соціально-філософського знання, переговори - це прояв спільної духовно-практичної діяльності соціальних субєктів, вид дискурсивної соціальної взаємодії, що здійснюється вербально й через діалог у діловому чи інституційному спілкуванні відповідно до етикету, і в якій дві або більше сторін, які володіють особистісним потенціалом (соціально-психологічними характеристиками, мотивами, інтересами і цілями), прагнуть до узгодження своїх позицій щодо предмета розбіжності. Переговори, також розуміються автором, як інформаційно-комунікативний феномен, якому притаманні трансформовані соціолінгвістичні якості. В роботі синтезовані концепції щодо варіативної мовленнєвої діяльності (бесіда, діалог, переговори, говоріння, вислів), які представлені у філософській думці (Конфуцій, Сократ, софісти, Бекон, Гоббс, Гадамер, Серл, Хайдеггер та ін.), і на підставі чого була розроблена методологія дослідження переговорів як виду соціально-комунікативної взаємодії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ