Феномен науково-інформаційного дискурсу у сфері соціальних комунікацій - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікаційРоботу виконано на кафедрі видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор Різун Володимир Володимирович, Інститут журналістики Київського національного університетуімені Тараса Шевченка, директор Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бойко Алла Анатоліївна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальних комунікацій доктор філологічних наук, доцент Кравченко Наталія Кимівна, Державна академія житлово-комунального господарства, завідувач кафедри української та іноземних мов доктор філологічних наук, професор Лизанчук Василь Васильович, Львівський національний університет ім. Захист відбудеться „21” грудня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Вони дозволили окреслити різні аспекти науково-інформаційного мовлення, а саме: типи й загальні особливості науково-інформаційних текстів, їх стильову й жанрову взаємодію; функціонування в них мовних одиниць різних рівнів; шляхи дослідження науково-інформаційних текстів з прикладною метою (у процесі викладання мови студентам-іноземцям тощо). Проте спеціальні системні дослідження, спрямовані на увиразнення цілісної картини комунікації в науково-інформаційній сфері, досі не проводилися. Оскільки теоретична база, набута здебільшого ще в 1980 - 1990 рр., не висвітлює досліджуваної теми на належному рівні, а брак теоретичних засад значно впливає на ґанджі практичних студій, то науковці потребують більш повної й осучасненої інформації про дискурсивний простір та умови формування науково-інформаційного тексту. Назрілою є необхідність науково визначити нові резерви для поліпшення науково-інформаційної діяльності як невідємного елемента будь-якого дослідження та оновити її наукові ресурси. Зокрема, потрібні фундаментальні дослідження, які дозволяють залучати сучасні напрацювання соціології, психології, соціальної семіотики, комунікативної філософії, новітні концепції теорії соціальних комунікацій, викладені в основоположних працях А. А.У типологію дискурсів уперше введено науково-інформаційний дискурс - складне соціокомунікативне явище, що має зорієнтувати потенційного читача у сфері наукових досягнень, якими володіє людство, і поєднує: (а) комунікативних особистостей - представників інформаційних служб і тих установ, що займаються науково-інформаційною діяльністю, а також читачів науково-інформаційних видань; (б) соціальний контекст, що дає уявлення про учасників комунікації (їх знання, думки, настанови, цілі); (в) сукупність вторинних текстів, створених у результаті мовно-інформаційної діяльності; (г) процеси породження та сприймання цих текстів. Якобсона: Комунікант > Текст > Реципієнт, то видно, що комунікант упаковує необхідну йому інформацію в текст (упорядковану систему знаків), який він потім відправляє комунікату, а той розпаковує цей текст і користується ним. У науково-інформаційному дискурсі ця схема набуває дещо іншого вигляду: Комунікант 1 (відправник первинного тексту - автор) > Первинний текст > Комунікант 2 (відправник вторинного тексту - інформатор) > Вторинний текст > Реципієнт. Даючи відповіді на запитання, поставлені в цій схемі, можна побачити, що дійові особи й канал передавання інформації, як і сама інформація, різняться в науковому та науково-інформаційному дискурсах. Чільне місце відведено аналізу взаємодії в таких ланках системи, як „автор первинного тексту - інформатор”, „інформатор - читач”, „інформатор - редактор”, „редактор - читач” та „автор - редактор науково-інформаційного тексту ”.Застосування зазначеного підходу до аналізу науково-інформаційних текстів дозволило виділити поряд з іншими дискурсами, які зазвичай є первинними, оскільки конституюються винятково первинними текстами, і теоретично обґрунтувати науково-інформаційний дискурс - функціонально спеціалізований різновид науково-професійної комунікації, репрезентований стислими інформативними текстами, що повязуються відношеннями вторинності. Репрезентований системою вторинних текстів, призначених інформувати читача про основний зміст іншого тексту, написаного іншим автором, він постає дискурсом вторинності, мовною проекцією іншого дискурсу - наукового, який у свою чергу є проекцією позалінгвальної дійсності.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ