Знайомство з відмінностями у розумінні милосердя крізь призму дихотомії "Захід-Схід". Загальна характеристика смислових антиномій Е. Тіхонова, що визначають розвиток культур Заходу та Сходу. Аналіз принципів зовнішньо-фізично пасивного існування людини.
Феномен милосердя в дихотомії "Захід-Схід"Милосердя, базуючись на принципах гуманності, а також маючи світський та релігійний виміри, пронизує своїм змістом як західне, так і східне світобачення та розуміння місця людини в суспільстві. Милосердя на Заході сприймається крізь призму любові до людини, на Сході - любові до всього живого (людина сприймається як частинка цілого). Васильєва, постають система варн та дхарма (божественно встановлений закон, що іманентно містить в собі цінність колективізму); в буддизмі - дхарма та індивідуальне пізнання дхарми; в даосизмі - природа або божественне провидіння та рівність всіх перед природним законом; у конфуціанстві - сімя та мораль; на Арабському Сході - релігія, мораль та щастя всіх, однак зміст якого визначається верховним правителем. В свою чергу Захід «все розуміє через людину та її діяльність, яка так чи інакше змінює світ», а Схід стверджує, що «людина в своїй діяльності, перш за все, повинна слідувати порядку творчості самого світу (тобто в найширшому сенсі діяти «за прецедентом»...), космосу». Так, на Заході, який зорієнтований на парадигму «володіння», милосердя переважно спрямовується лише на людину (людство), натомість на Сході, що будується на парадигмі «буття», милосердя поширюється на все живе (природу як таку).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
