Феномен маргінальності в сучасному українському суспільстві: теоретико-методологічний аналіз - Автореферат

Харківський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукЗ дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. Введення в дискурсивний контекст терміну "соціальна маргінальність" значно поповнює категоріальний апарат соціологічної науки в контексті аналізу соціальних явищ. Визначено, що структурна диференціація концепту "маргінальність" дозволяє виділити "граничність" та "периферійність" як основні характеристики явища. Соціологічний аналіз проблеми дозволив розширити знання про феномен маргінальності, визначити його детермінанти, форми прояву та потенціал в сучасному українському суспільстві. На основе комплексного подхода к изучению маргинальности выявлено, что последняя может интерпретироваться как состояние (и процесс его достижения) элементов социальной системы в ситуации рассогласования их социальных качеств, которая обуславливает трансформацию последних.Позбавившись звичайних ролей і функцій, втративши орієнтири особистісних біографій, соціальні субєкти тим самим опинилися в становищі невизначеності, перехідності, що інтерпретується в рамках соціологічної традиції категорією "маргінальність". У загальному розумінні (в рамках класичного канону інтерпретації) це поняття служить для характеристики відносно стійких соціальних явищ, що виникають у межах взаємодії різних культур, соціальних спільностей, структур, у результаті чого певна частина соціальних субєктів виявляється за їх межами. Виходячи з цього, зазначимо, що аналіз транзитивної соціальної реальності в категоріях маргінальності дозволить нам виділити нові смислові грані даного явища, визначити його роль та значення в процесах трансформації соціальної структури. У межах даного наукового підходу, який характерний в основному для європейської соціологічної думки, термін "маргінальність" зявляється в 60 - 70-і роки ХХ століття й інтерпретується як категорія аналізу соціальної структури, як наслідок цілком обєктивних соціально-політичних і економічних процесів. Теоретико-методологічний аналіз сучасного значення феномена маргінальності з урахуванням перетворень українського суспільства здійснювався на основі праць зарубіжних та вітчизняних дослідників.У першому розділі - "Теоретико-методологічні аспекти вивчення феномена маргінальності" висвітлюється стан наукової розробленості теми, аналізуються основні поняття дослідження, удосконалюється науковий апарат аналізу феномена маргінальності, визначаються основні концептуальні засади дослідження маргінальності. Узагальнюючи трактовки поняття "маргінальність", можна зробити висновок, що в межах класичної інтерпретації маргінальність виступає субєктивним явищем. Субєктивне розуміння природи маргінальності базується на вихідних умовах її виникнення - конфлікті культур, неприйнятті навколишнім оточенням, дезорганізації індивідуальної структури досвіду - що обумовлює нестабільність та розпад цілісності особистості. Оскільки термін "аномія" відображає стан системи, а "маргінальність" - положення особистості в цій системі, то треба зазначити, що аномійний стан окремого моменту соціального середовища (у даному випадку антагоністичності культур), переводить індивіда, який приймає в ньому участь, в маргінальне становище. При цьому, маргінальність як ситуація дезадаптації субєктів детермінує маргінальність самої культури.Поняття "соціальна маргінальність" має в цьому відношенні значний евристичний потенціал, оскільки основні трансформаційні процеси соціальної структури в наш час найбільш рельєфно просліджуються саме через призму маргінальних явищ. Останні знаходять своє відображення в процесах формування нових соціальних груп та прошарків, трансформації стратифікаційного рівня соціальної структури, зміні стилів і способів життя, кризі ідентичності та вільному конструюванні нових ідентитетів, фрагментарності ціннісно-нормативної системи, в формуванні нових культурних форм. Теоретико-соціологічний аналіз досліджуваного феномена дає можливість констатувати, що соціальна маргінальність є багаторівневим та багатоаспектним явищем, що знаходить своє відображення в суспільних явищах і процесах. Аналіз представлених теоретичних підходів дозволяє інтерпретувати маргінальність в сучасних умовах як багаторівневий феномен, що виявляється як на рівні окремого індивіда, так і на рівні структури в цілому. З урахуванням особливостей змісту поняття "маргінальність" і в співвідношенні його із соціальною структурою сучасного українського суспільства, була розроблена аналітична модель маргінальності, виділені її основні форми та детермінанти.

Основний зміст роботи