Феномен міжнародного туризму: соціально-філософський аналіз - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Феномен міжнародного туризму: соціально-філософський аналізРобота виконана на кафедрі соціальної філософії та управління Запорізького національного університету Міністерства освіти та науки України. Науковий керівник: кандидат філософських наук Бутченко Тарас Іванович, Запорізький національний університет, доцент кафедри соціальної філософії та управління. Захист відбудеться 18.03.2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 в Запорізькому національному університеті МОН України за адресою: 69600, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600, м.Суперечливість цивілізаційного розвитку зобовязує соціально-філософську думку здійснити всебічний аналіз цього феномена під кутом зору властивих йому світоглядних тенденцій, адже людина в статусі туриста є субєктом своєрідного міжнародного суспільного організму, здатного надати глобальному суспільству гуманістичного спрямування, зняти напругу у відносинах між народами. Суспільно-практична актуальність міжнародного туризму в тому, що туристи, збагачуючись надбаннями культури інших народів, здатні не лише оновити духовне життя у своїх країнах, але й сформувати навички правосвідомої діяльності та стати субєктами громадянського суспільства. Все ж немає підстав стверджувати факт всебічної осмисленості змістовної сутності феномена міжнародного туризму як туристами, так і субєктами туристичної діяльності. Аналіз соціально-філософських джерел дозволив виявити креативні ознаки людини в статусі туриста, прогалини у визначенні змісту понять «турист», «туризм», «міжнародний туризм», їх відірваність від її родових ознак. Наукова новизна одержаних результатів є похідною від обраного предмета дослідження, його цілей і завдань, сутнісного змісту понять, що характеризують феномен міжнародного туризму, і полягає в наступному: вперше: - наведено соціально-філософські визначення понять «турист», «туризм», «міжнародний туризм» у властивій їх змісту субєктно-методологічній детермінуючій спрямованості на задоволення людиною пізнавально-подорожувальних екзистенціальних потреб;Перший «Стан наукових досліджень сутнісних характеристик феномена міжнародного туризму» зазначає, що соціально-філософський аналіз міжнародного туризму враховує зміст атрибутивних понять, характерних для людини як вихідної «клітинки» суспільства. Воно включає: амерування умов туризму - здобуті враження продовжуються у роботі як своєрідній творчій мандрівці; відпочинок як стан свободи і «раю» (ми б назвали це станом Г.Сковороди - світ не вловив його і він належить йому як «міжнародний турист»); багатство душевних і духовних інтенцій, які дає америчний туристичний відпочинок. Споріднені думки маємо у працях Я.Любивого, який наголошує на формуванні міжнародної туристичної еліти як відповіді на глобальну синергію культур; Ф.Рудича, що акцентує на відповідальності політичних еліт держав як фактичних субєктів міжнародного туризму; Т.Андрєєвої, яка повязує досягнення взаєморозуміння між людьми й народами з феноменом просторово-географічної ідентичності людини; Е.Слободенюк, дисертаційне дослідження якої присвячене проблемі гуманізації міжнародних звязків засобами туризму. Вони зосереджують увагу на законодавчо-правовому статусі туризму як сфери підприємницької діяльності і туриста як істоти, що виїжджає за межі власної країни. Підрозділ 1.2 «Методологія дослідження сутнісного змісту міжнародного туризму» наводить методологічний потенціал понять, які характеризують людину як політичну істоту, народ як носія політичного суверенітету, державу як правовий інструмент для забезпечення властивої їм свободи пізнавально-практичної волі, необхідної для здійснення міжнародної туристичної подорожі, адже саме правові норми й закони конституційно оформлені як поняття суверенної волі.У дисертації, на відміну від домінуючих економічних підходів до феномена міжнародного туризму, що звужує його гуманістичний потенціал, подано нове вирішення, що полягає в розкритті властивого йому духовно-пізнавального спрямування як найбільш адекватного змісту соціально-філософського світогляду, який націлює людину на самопізнання відповідно до її соціально-комунікативної сутності. Турист - людина, що реалізує соціокультурну сутність засобами подорожей як невичерпного джерела підвищення дослідницько-пізнавального інтересу; туризм - засаднича інституційна сфера суспільного життя, що забезпечує його задоволення; міжнародний туризм - соціально-духовний і духовно-практичний процес цілеспрямованого соціокультурного взаємообміну, здійснюваного представниками різних народів, засобами якого досягається взаєморозуміння між ними і створюється своєрідне загальнолюдське суспільство зєднаних спільним інтересом особистостей.

Основний зміст роботи