Феномен конфлікту у симфонічній драматургії: мистецько-культурологічні виміри - Автореферат

Харківська державна академія культури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавстваКонфлікт як соціокультурний феномен, детермінований усвідомленням реальних протиріч у теоретичному мисленні й художній творчості, супроводжується особливим способом чуттєвого сприйняття - наявністю енергетичного струму, що зумовлює психологічне очищення сталих норм людського спілкування, оновлення особистісного і колективного світогляду. З огляду на актуальні тенденції сучасного наукового дослідництва, вивчення іманентності конфлікту в музиці набуває властивостей першочергової задачі. Поєднання ознак різних культурно-стильових епох, невимушена легкість комбінування будь-яких елементів з музичного минулого (цитування, колаж, алюзія), залучення семіотичного поля інших видів мистецтва в іманентних засобах жанру симфонії формують конфлікт у симфонічній драматургії. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі теорії музики та фортепіано Харківської державної академії культури відповідно до теми науково-дослідної роботи «Вітчизняна та світова культура: історико-теоретичні аспекти» (Державний реєстраційний номер 0109U00511), у звязку з науковою темою кафедри теорії музики та фортепіано «Українська та світова музична культура» в напрямі теоретичних розробок сучасного мистецтвознавства. здійснити компаративний аналіз понять «конфлікт - конфліктність», «конфлікт - контраст», «конфлікт - протиріччя» у сфері симфонічної драматургії;Розділ 1 - «Теоретико-методологічні основи дослідження» - містить 2 підрозділи, в яких розглянуто становлення поняття «конфлікт» в різних галузях гуманітарного знання й особливості його еволюції у сфері мистецтва, зокрема музики. Доведено, що у сфері художньої культури парною до «конфлікту» є категорія «гармонії»: якщо конфлікт характеризує розлад між сторонами опозиції, то гармонія фіксує стан цілісності та домірності між ними. Гармонією завершується цикл драматичної дії, що містить конфлікт і складається з декількох фаз: необразлива ситуація, дозрівання колізії до конфлікту, його вирішення - досягнення гармонії та примирення ворогуючих сторін (Г. В. Ф. Поняття «конфлікт» є виразнішим і конкретнішим порівняно з поняттям «конфліктність»: якщо конфлікт у конкретному музичному творі повязаний з типом структури (зовнішньо-відкритий або внутрішньо-латентний), жанровим різновидом концепції (трагічний, драматичний, комічний), то конфліктність належить до всіх його іпостасей. Охарактеризовано специфіку втілення протиріччя в музичному образі через конфігурації понять «контраст - конфлікт - конфліктність»: від матеріалу (фізичного «тіла» музики) при посередництві знаково-змістового рівня - до значеннєвого його розуміння в конгломераті «текстів» колективної свідомості.Запропоновано нову багатовимірну концепцію конфлікту в музиці, основану на вивченні структурно-семантичних аспектів симфонічної драматургії. Використання в дослідженні міждисциплінарного підходу та метадискурсу допомогло чіткому висвітленню еволюції формування поняття «конфлікт» у різних наукових галузях, сприяло поглибленому вивченню його проявів у симфонічній музиці. Визначено специфіку предмета конфлікту в музиці, що екстраполює зіткнення, протиставлення або суперечливість образів - енергій, сил, начал, розміщених одночасно чи послідовно в часопросторі художнього твору. Компаративістика понять «конфлікт» і «конфліктність» сприяла їх диференціації: якщо конфлікт є структурним компонентом художнього жанру, то конфліктність є компонентом колективної та індивідуальної свідомості певної соціокультурної доби.

Основний зміст дисертації