Феномен глобалізму: український контекст - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукЗа останнє десятиріччя питання, повязані з таким явищем, як глобалізм, і з процесом глобалізації, викликають жвавий інтерес і гострі дискусії не тільки серед дослідників - членів наукового співтовариства (філософів, соціологів, економістів, політологів, істориків, культурологів), але й з боку представників широких кіл громадськості (політиків, духівництва, журналістів, діячів культури, активістів недержавних рухів та обєднань). За період життя всього одного покоління виник новий, відкритий світ, у якому поступово зникають кордони, здійснюється уніфікація стилю життя й культурних стереотипів, світ, який просякнутий наскрізь новою глобальною культурою інформаційних технологій і який керується все більшою мірою наднаціональними інституціями. Окремі концептуальні аспекти глобалізму досліджували як зарубіжні, так і вітчизняні представники різних наукових напрямів. зясовано детермінанти оптимізації входження України в сучасний глобалізований світ, а саме: розробка та практична реалізація Стратегії входження України у світовий глобалізований простір; максимальне використання передового світового досвіду облаштування суспільства в усіх сферах життєдіяльності соціуму та людини; інтеграція у світові й регіональні політико-економічні обєднання та активна участь у глобальних проектах; знаходження своєї “ніші” у світовому поділі праці та сфер впливу; формування позитивного іміджу країни у світі; формування конструктивних відносин широкого спектра з усіма світовими країнами-лідерами та супердержавами; тлумачення сутності глобалізму як принципу формування, організації, функціонування та розвитку світу як цілісної політичної, економічної, соціокультурної суперсистеми; як стилю діяльності соціальних субєктів, за якої певне питання розглядається та вирішується в контексті загальнолюдських проблем, що потребують для свого розвязання спільних зусиль; як системи, що дає змогу завдяки наднаціональнім інституціям та за допомогою новітніх технологій упорядковувати соціальне буття людства як цілісність; як ідеологія, що дає певну картину світу, логіку функціонування світової спільноти та шляхи подальшого розвитку соціуму й стратегію його реформування;Перший розділ - “Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми глобалізму” - складається з двох підрозділів. Щодо стану наукової розробки проблеми власне глобалізму, то окремі аспекти досліджуваного питання розглянуто в наукових розвідках Н. Це зумовлено, зокрема, тим, що в розвідках дослідників існує багато тлумачень природи, сутності та динаміки процесів глобалізації, у яких не відрізняють глобалізацію від глобалізму, пропонують різноманітні висновки щодо перспектив цього феномену. У звязку із цим зазначено, що глобалізм є складною системою, яку можна описати за допомогою такого категоріального ряду, як глобалізація, суспільство, трансформація соціуму, регіоналізація, діалог культур, людина тощо. При зясуванні сутності глобалізму наголошено на тому, що глобалізм є принципом розвитку світу як цілісної соціокультурної планетарної системи; стилем діяльності соціальних субєктів, за якої певне питання розглядається й вирішується в контексті загальнолюдських проблем і потребує для цього спільних зусиль; системою, що дає змогу завдяки наднаціональним інституціям та за допомогою новітніх технологій упорядковувати соціальне буття людства як цілісності; ідеологією, що дає певну картину світу, логіку функціонування світової спільноти та шляхи подальшого розвитку соціуму.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми визначення сутності глобалізму і його українського контексту. Соціально-філософський аналіз глобалізму спрямований на: визначення понять, що характеризують сутність глобалізму та процес його ґенези й функціонування; дослідження феномену глобалізму як складової соціального розвитку; дослідження сутнісних характеристик глобалізованого буття соціуму та людини і їх специфіки в українському суспільстві; аналіз змісту, цінностей, особливостей впливу глобалізаційних процесів на функціонування держави, суспільства й особистості; зясування обєктивних і субєктивних чинників розгортання глобалізаційних процесів у сучасному світі; аналіз феномену антиглобалізму, його принципів і типових форм практичної реалізації; виявлення тенденцій розвитку українського суспільства в контексті соціально-культурних змін у сучасному світі. Глобалізм є складною системою, яку можна описати за допомогою такого категоріального ряду, як глобалізація, суспільство, трансформація соціуму, регіоналізація, діалог культур, людина тощо. Друга предметно-дослідна сторона включає гносеологічні параметри, що передбачають аналіз різних трактувань сутності глобалізму та глобалізації, дослідження їх специфіки сучасними науковцями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ