Комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз феномену давньоруського двовір’я, що сформувався в культурі Київської Русі. Тенденції його розвитку в духовному житті сучасного українського суспільства. Реконструкція язичницьких вірувань давніх слов’ян.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі українознавства і всесвітньої культури Севастопольського військово-морського інституту ім. Науковий керівник: Глушак Анатолій Степанович, доктор філософських наук, професор, Севастопольський військово-морський інститут ім. Офіційні опоненти: Дулуман Євграф Каленикович, доктор філософських наук, професор, Національний технічний університет України, "Київський політехнічний інститут", професор кафедри філософії; Захист відбудеться "19 "жовтня 2007 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії ім.На початку XXI ст. зростає зацікавленість українців релігією як важливою складовою людського буття. Особливості функціонування релігійного феномену в Україні в цілому, історичне формування на двовірній основі релігійної свідомості українців, вплив наслідків цього процесу на сучасний стан духовного життя обумовлюють актуальність даної теми дослідження в теоретичному (філософсько-релігієзнавчому) та практичному аспектах. Поставлена мета конкретизується шляхом вирішення наступних дослідницьких завдань: простежити стан наукової розробки проблеми, проаналізувати особливості еволюції розуміння поняття "двовіря" на різних етапах розвитку вітчизняної філософсько-релігійної думки; сформулювати власне бачення цього явища; розглянути тенденції подальшого розвитку і трансформації феномену двовіря в контексті сучасного духовного життя українців. При вивченні давньоруських літературних текстів XI-XIII ст. з метою відображення багатоманіття виявів двовіря в релігійному житті давніх русичів використовується джерелознавчий та герменевтичний методи аналізу.У першому розділі "Стан дослідження проблеми двовіря у вітчизняній філософсько-релігійній думці" розглянуто особливості еволюції поняття "двовіря" на різних етапах розвитку вітчизняної філософсько-релігійної думки. Двовіря аналізується в дисертації як феномен вітчизняної релігійної культури. Специфічністю релігійної форми культури є те, що вона ґрунтується на ірраціональних засадах, емоціях, вірі в надприродне, що дає можливість людині вийти за межі іманентного буття, осягнути метафізичний вимір свого існування. давньоруське двовіря релігієзнавчий культура Однак в XIX-XX ст. цікаві аспекти співвідношення язичництва, християнства й двовіря в рамках богословського підходу зустрічаємо в працях С. Вивченню цього феномену, зясуванню його сутності і структури, механізму формування, виявленню наслідків взаємодії і взаємовпливів язичництва й православя присвячували свої твори дослідники Є.Між язичництвом і християнством немає нездоланної прірви, завдяки язичницько-православному синтезу русич прийняв християнство як свою релігію. Духовно-релігійне відродження України створило умови для нових інтерпретацій феномена двовіря. Актуалізацію проблеми двовіря в сучасній українській релігійній культурі зумовлює низка чинників. Конфлікт християнських церков в Україні також сприяє активному відродженню архаїчних вірувань, робить можливим появу і розвиток нетрадиційних релігійних течій, привнесення в релігійну свідомість на індивідуальному рівні елементів теософських та східних філософсько-релігійних учень, формування на цьому ґрунті нових виявів двовіря у вигляді синкретизму елементів православя та НРТ. Незважаючи на те, що в факті збереження феномена двовіря сучасні послідовники давньоруського язичництва розглядають живучість і невикорінність національних традицій, а православні віруючі - толерантність християнської релігії до витоків народної культури, сьогодні ситуація двовіря в Україні містить в собі ідею не консолідації, а розєднання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
