Реконструювання цілісного портрету українського письменника-гуманіста М. Цертелєва. Релігійні пошуки і шляхи духовного розвитку філософа. Роздуми про дружбу, творчість та смерть. Обґрунтування власної "концепції життя". Духовний заповіт поета нащадкам.
Саме завдяки його збірці українських дум «Опыт собрания старинных малороссийских песен» (1819) було розпочато історію наукових публікацій українського народного епосу.Цертелєв в гуманітаристиці поки що має статус «приреченого» на згадування, проте збагачення історіографії подібними біографіями доповнює мозаїчне панно культурно-громадського життя ХІХ ст. Цертелєв постійно займає свої думки «вічними» питаннями, на різних етапах для нього важлива проблема осмислення життя. Цертелєва, для нас більш цікавими були б перший та третій розділи, адже ця частина мемуарів на відміну від другого розділу, має менш «публічний» характер, натомість сповнена «домашніми», особисто-інтимними переживаннями. Ще не будучи одруженим він присвятив вірш коханій, припускаємо що це була його майбутня перша дружина Анна Войнова: «Не позабудь меня/ друг милой, друг бесценный/ Будь счастлива в стране любезной мне родной,/ И вспомни иногда того кто удаленный/ Надолго от тебя, живет одной тобою». Цертелєва і його дружин були схожі погляди на інститут сімї, і це дало змогу існувати родині Цертелєвих в єдиному сенсовому просторі впродовж декількох десятиріч.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
