Огляд фільмів сучасних режисерів, які порівнюються з творчістю майстрів ХХ ст. Розгляд їх як власного експеримента. З’ясування витоків авторства в кіно. Характеристика його складових. Аналіз самобутності відтворення образу світу авторськими засобами.
ФЕНОМЕН АВТОРСТВА В КІНОМИСТЕЦТВІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬАвторка доходить висновку, що українські митці, які позиціонують себе як автори, іноді недостатньою мірою володіють режисерським ремеслом й навмисне ускладнюють кінематографічну мову, при цьому лише імітують творчий експеримент як ознаку авторства. Очевидним є факт, що в різні епохи феномен авторства був підданий мало не полярному тлумаченню: від прямого посередництва між твором і реципієнтом, де духовному потенціалу митця належала провідна роль (про що свідчать твори часів Античності чи то Середньовіччя), до навмисної латентності його думок й особи, що стояла за «колективною» постаттю творця (що, як приклад, спостерігається у християнських письменах). Відзначимо, що деякий час кіно, через свій юний вік, не стільки оминає проблему авторства, де автор - «концентроване втілення суті твору»2, скільки не встигає її усвідомити, теоретично обґрунтувати. Між тим, слід стверджувати, що досить суперечлива і, мабуть, «вічна» проблема «автора в кіно» й, відповідно, сама теорія авторського кіно виникли значно пізніше - у 50-х роках минулого століття. Однак загальновизнано, що авторське кіно існує як мистецьке явище, як така кінематографічна модель, в якій «режисер виступає повноправним автором твору, як особа, відповідальна за фільм у цілому»3.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
