Аналіз проблеми адаптованість особистості. Теоретичний і практичний внесок представників різних психологічних напрямків означеної проблематики. Використання матеріалу вивчення психологічної літератури. Критерії діагностики адаптованості та опис її видів.
Феномен адаптованості як предмет наукового аналізуУзагальнюючи результати досліджень можна стверджувати, що поняття адаптованості особистості демонструє широкий спектр його визначень. Не існує єдиного бачення сутності поняття "адаптованість". У більшості досліджень поняття "адаптованість" розглядається у співвідношенні з поняттям "адаптація". Тому залежно від того, який науковий напрямок представляє дослідник, так і тлумачиться адаптованість, а саме: як переживання тривоги, що відображає вимоги соціального середовища, і за характером емоційного самопочуття особистості (психодинамічний напрямок); як результат процесу адаптації (співвідношення змін середовища та особистості; психоаналітичний напрямок); як стан гармонії між індивідом і природнім або соціальним середовищем, при якому потреби людини, з одного боку, і вимоги середовища, з іншого боку, повністю задоволені або як процес, за допомогою якого досягається стан гармонії між індивідом і середовищем (біхеовіристичний напрямок); як відповідь на вплив середовища через прийняття та ефективну відповідь на ті соціальні очікування, з якими людина зустрічається відповідно до своїх поглядів, віку і статті, а також гнучкість, ефективність при зустрічі з новими та потенційно небезпечними ситуаціями, здатність надавати подіям бажаний для себе напрямок (інтеракціоністичний напрямок); як складний динамічний процес взаємодії особистості та середовища, який приводе до оптимального співвідношення цінностей особистості та середовища (гуманістичний напрямок).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
