Фатальна тромбоемболія легеневої артерії: клініко–патоморфологічна характеристика - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор академік АМН та член-кореспондент НАН України Зербіно Дмитро Деонисович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, директор Інституту клінічної патології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гичка Сергій Григорович, Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри патологічної анатомії, гістології та судової медицини доктор медичних наук, професор Кияк Юліан Григорович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Захист відбудеться “26” березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м.Однією із важливих проблем сучасної медицини є тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), яка в умовах лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) зумовлює від 6 до 17% летальності (Romero C.J.M. et al., 2005). У загальній структурі смертності населення від серцево-судинних захворювань ТЕЛА займає третє місце після інфаркту міокарда і гострих порушень мозкового кровообігу. Кількість випадків смерті від внутрішньолікарняної ТЕЛА у 5 разів перевищує кількість випадків смерті від внутрішньолікарняних інфекцій, причому у 50-80% пацієнтів венозна тромбоемболія діагностується лише після смерті (Heit J.A., 2008). Успіх у розвязанні проблеми ТЕЛА у лікувальних закладах значною мірою залежить від профілактики та своєчасної діагностики цього захворювання. Слід зазначити, що серед великої кількості наукових робіт і публікацій, присвячених проблемі венозної тромбоемболії, є невелика кількість клініко-патоморфологічних досліджень з вивчення фатальної ТЕЛА у лікувальних закладах.В залежності від місця і умов розвитку венозної тромбоемболії всі випадки фатальної ТЕЛА поділено на три групи (табл. Внутрішньолікарняну венозну тромбоемболію розподілено на дві підгрупи: а) ТЕЛА у хворих хірургічного профілю - 202 (83,8%); б) ТЕЛА у хворих терапевтичного профілю - 39 (16,2%). Третя група - ТЕЛА, що розвинулась у інших лікувальних закладах і була причиною переводу пацієнтів в ЛОКЛ - 8 хворих (2,4% від загальної кількості випадків). Методи дослідження: 1) аналіз медичних карт стаціонарних хворих, які померли від ТЕЛА включав вивчення: а) причин госпіталізації; б) результатів клінічного, лабораторного і інструментального обстеження; в) лікувально-діагностичного плану ведення хворих; г) клінічного діагнозу та його обґрунтування; ґ) проведених оперативних втручань; д) динаміки стану пацієнтів після лікування; е) реалізації лікувально-діагностичного плану ведення пацієнтів; є) проведеної неспецифічної профілактики і фармакопрофілактики венозної тромбоемболії; ж) термінів розвитку ТЕЛА після госпіталізації і операції; з) клінічного перебігу ТЕЛА; и) обставин смерті; і) структури заключного клінічного діагнозу. Таблиця 2 Частота внутрішньолікарняної ТЕЛА серед груп захворювань, що були причиною госпіталізації пацієнтів в ЛОКЛУ роботі вирішено актуальне та важливе наукове і практичне завдання - визначено частоту, динаміку, фактори, ступені ризику, клініко-патоморфологічні особливості фатальної тромбоемболії легеневої артерії у багатопрофільному лікувальному закладі, захворювання і оперативні втручання, які ускладнюються венозною тромбоемболією, встановлено і проаналізовано дефекти профілактики і клінічної діагностики внутрішньолікарняної ТЕЛА. На основі клініко-патоморфологічного аналізу ретроспективного та власного матеріалів фатальну ТЕЛА виявлено у 333 (6,7%) випадках серед 4 986 автопсій померлих в Львівській обласній клінічній лікарні за 18-річний період (1990 - 2007). Фактори ризику фатальної ТЕЛА встановлені у 96,4% хворих: вік понад 60 років (73,3%); операції (59,2%); серцева недостатність (48,1%); ожиріння (28,2%); злоякісні новоутвори (22,5%); катетери центральної вени (15,0%); тривала іммобілізація (15,0%); хронічна венозна недостатність (17,8%); інсульт (6,3%); травма (1,5%); хвороба Крона (0,9%); наркоманія (0,6%); вагітність (0,3%). У оперованих хворих внутрішньолікарняна ТЕЛА виникала переважно в перший тиждень (55,8%), найчастіше після операцій на органах черевної порожнини (48,7%), малого тазу і статевих органах (21,2%). Джерела фатальної ТЕЛА під час автопсії встановлено у 58,6% померлих хворих: тромби глибоких вен нижніх кінцівок (68,2%), тромби правих відділів серця (12,3%), тромби вен малого тазу (8,2%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ