Фасціольоз великої рогатої худоби (цитогенетичні дослідження за впливу фасціолоцидних препаратів) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВРобота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник ветеринарної медицини України Секретарюк Кім Васильович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Довгій Юрій Юрійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни кандидат біологічних наук, доцент Пономар Сергій Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та фармакології Захист відбудеться «23» червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України: 03041, м.Одне з провідних місць у сучасній біології та ветеринарній медицині займає питання вивчення стабільності геному тварин та впливу на нього біотичних і абіотичних чинників. У звязку із великим значенням проблеми розвитку гельмінтозів, зокрема фасціольозу, закономірностям становлення біологічної системи паразит-хазяїн і ролі чинників внутрішнього та навколишнього середовищ в еволюції системи присвятили свої наукові праці, монографії та оглядові роботи Скрябін К.І., 1948; Бенедіктов І.І., 1982; Секретарюк К.В., 1986; Boray J.C., 1986; Артеменко Ю.Г., 1987; Демидов Н.В., 1987; Кенеді К., 1987; Сопрунов Ф.Ф., 1987; Пономар С.І., 1990; Stitt Виходячи з цього, нині є актуальним комплексне дослідження впливу фасціол та фасціолоцидних препаратів на хромосомний апарат та цитогенетичний статус великої рогатої худоби. Дисертаційна робота виконувалась у рамках наукової тематики кафедри паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.3. Мета роботи полягала у вивченні впливу Fasciola hepatica на стабільність геному хазяїна, зясуванні окремих ланок патогенезу, а також особливостей мутагенної дії комбітрему, бронтелу 10 % і бровальзен-емульсії та можливої біологічної резистентності до них у системі паразит-хазяїн. худоба комбітерм цитогенетичний лімфоїднийРобота виконана упродовж 2003-2008 рр. Гельмінтологічні, копроовоскопічні, гематологічні, цитогенетичні та цитологічні дослідження виконали на кафедрі паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. Вивчення поширення фасціольозу великої рогатої худоби у Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях здійснювали у 2000-2004 pp. шляхом аналізу даних звітної документації обласних державних лабораторій ветеринарної медицини і відділів виробничого та ветеринарного контролю. Підрахунок, аналіз клітин і висновки про їх мітотичну активність та частоту геномної мінливості (метафази з хромосомами біля полюсів, тригрупові метафази, нерівні метафази та гігантські клітини) і хромосомної мінливості (змінені анафази, анафази з мостами, анафази з фрагментами і мостами) проводили за кількістю вивчених 500 клітин різної етіології із кожного органа, що знаходились на різних стадіях мітозу (профази, метафази, анафази та телофази) за методами Г.Г. Експериментальні та клінічні дослідження на здоровій, а також спонтанно зараженій фасціолами великій рогатій худобі 20-місячного та 3-річного віку проводили у господарствах: ПАФ ”Острів“ (Сокальського району) і ДПДГ ”Миклашів“ (Пустомитівського району) Львівської області. Для дослідження впливу F. hepatica на стабільність геному великої рогатої худоби та вивчення можливої мутагенної дії вищезгаданих фасціолоцидів на геном клінічно здорових тварин використали мікроядерний тест (Schmid W., 1973, 1975).Встановлено, що інвазованість великої рогатої худоби фасціолами у Тернопільській області в 2000 році була високою і становила 18,2 %, в подальшому у 2001-2002 рр. - 16,7-16,4 %, у 2004 р. знизилась до 12,3 %. Рівні спонтанних патологічних мітозів у клітинах лімфовузлів контрольної групи тварин становили 15,8 %, порівняно з такими у селезінці - 14,1 % та були дещо вищими в інвазованих тварин у лімфовузлах - 29,1 і 25,3 % у селезінці відповідно. При порівнянні показників інтенсивності інвазії клінічно хворих тварин (8,4±0,67 яєць/1 г) з тваринами вільними від фасціольозної інвазії нами встановлено достовірне збільшення кількості еритроцитів з мікроядрами у крові, майже у 2 рази. Їх кількість у клінічно хворих тварин становила 8,8±0,58 МЯ ‰ (Р<0,001) за інтенсивності інвазії - 8,4±0,67 яйця/1 г фекалій, при цьому у клінічно здорових тварин, за відсутності яєць у фекаліях, кількість еритроцитів з мікроядрами становила 4,6±0,24 МЯ ‰.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ