Фармакотерапевтична ефективність амізону при експериментальних токсичних гепатитах - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гудивок Ярослава Степанівна, професор кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Літвінова Надія Володимирівна, Інститут фармакології і токсикології АМН України, головний науковий співробітник відділу біохімічної фармакології доктор медичних наук, професор Степанюк Георгій Іванович, Вінницький національний медичний університет ім. Захист відбудеться „_16 ”„березня_” 2005 року о 15-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої рази Д 26.550.01 в Інституті фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м.Це зумовлено тим, що нині в усьому світі спостерігається зростання захворювань печінки, викликане розповсюдженням гепатогенних вірусів, несприятливою екологічною ситуацією, зловживанням алкоголем і надмірним, часто неконтрольованим, застосуванням ліків. Однак, незважаючи на наявність великої кількості середників з різноманітними лікувальними механізмами дії, при патології печінки токсичного генезу існуючі гепатопротектори не завжди є достатньо ефективними і в ряді випадків не можуть повністю захистити або відновити порушені функції (И.И. На відміну від інших НПЗЗ, амізон не виявляє більшості побічних ефектів, властивих препаратам цієї групи, є безпечним у використанні (Т.А. Враховуючи важливу роль в розвитку гепатитів процесів запалення і порушення імунітету та відсутність в практичній гепатології ліків з такими універсальними фармакологічними характеристиками, доцільним було провести дослідження гепатопротекторних властивостей НПЗЗ амізону. Вивчити лікувальний вплив амізону на процеси перекисного окислення, антиоксидантний статус організму, процеси цитолізу, холестазу, метаболізм білків, жирів, глікогенсинтезуючу, секреторну та детоксикуючу функції печінки щурів в умовах гострого тетрахлорметанового, хронічного алкогольно-тетрахлорметанового та хронічного медикаментозного ізоніазид-ріфампіцинового експериментальних токсичних гепатитів.Хронічний алкогольно-тетрахлорметановий гепатит з фіброзуванням органу викликали комбінованим застосуванням двох токсинів - 5% розчину етанолу, який тварини отримували замість питної води протягом 28 днів, та ТХМ, який вводили щурам всередину двічі на тиждень по 2 мл/кг маси у вигляді 4% олійного розчину (С.Р. Внутрішньоочеревинне введення розчину амізону в дозах 1,5-3,1-6,25 мг/кг запобігало загибелі щурів, знижувало активність АЛАТ сироватки крові в 2,3-1,8 рази (р<0,05), зменшувало вміст МДА в гомогенаті печінки в 1,45-1,1 рази (р<0,05) в порівнянні з тваринами контрольної групи. Порушення функціонального стану печінки на вивчених моделях токсичного ураження печінки носять стереотипний характер і характеризуються підвищенням активності ферментів-маркерів цитолізу гепатоцитів і холестазу в сироватці крові, зниженням активності показників системи антиоксидантного захисту (АОЗ) організму, накопиченням продуктів ПОЛ в гомогенаті печінки та сироватці крові, порушенням білкового, ліпідного і вуглеводневого обмінів, гальмуванням секреції жовчі, виділення ЖК та ХС жовчі, порушенням детоксикуючої функції печінки, зниженням кількості еритроцитів, ретикулоцитів, гемоглобіну в периферичній крові, збільшенням масового коефіцієнту печінки, некротичними та дистрофічними змінами тканини печінки, грубими порушеннями архітектоніки органу. Порівняння ефектів амізону і силібору показало, що за позитивним впливом на вміст ДК, суми КД та СТ в гомогенаті печінки амізон перевищував ефект останнього (р<0,05), поступаючись перед ним за дією на концентрацію МДА. Амізон у тварин з гострим гепатитом сприяв відновленню складу периферичної крові (кількості еритроцитів, ретикулоцитів, гемоглобіну), вміст яких був різко зменшений у нелікованих тварин.Амізон (10 мг/кг внутрішньошлунково один раз на добу протягом 7 днів) у щурів з експериментальними гострим тетрахлорметановим, хронічним алкогольно-тетрахлорметановим та хронічним ізоніазид-ріфампіциновим токсичними гепатитами зменшує інтенсивність перекисного окислення ліпідів, проявляє мембраностабілізуючий, цитопротекторний ефекти, сприяє нормалізації показників білковосинтезуючої, глікогенсинтезуючої, детоксикуючої, секреторної функцій печінки, покращує стан антиоксидантного захисту організму, відновлює архітектоніку органа у порівнянні з групами контрольних тварин.

Основний зміст роботи