Фармакологічний аналіз впливу блокаторів гліколізу та електронно-транспортного ланцюга на гіпоксичну конструкцію легеневих артерій - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана у відділі експериментальної терапії Інституту фармакології та токсикології АМН України Науковий керівник: академік АМН України, доктор біологічних наук, професор Стефанов Олександр Вікторович, Інститут фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу експериментальної терапії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мохорт Микола Антонович, Інститут фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу фармакології серцево-судинних засобів; кандидат біологічних наук Базілюк Ольга Володимирівна, Інститут фізіології ім. Захист дисертації відбудеться 15 червня року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 в Інституті фармакології та токсикології АМН України (03057, Київ, вул.Гіпоксичною легеневою гіпертензією вважається підвищення систолічного тиску в легеневих артеріях вище 25 - 30 мм рт. ст. за умов кисневої недостатності. На відміну від судин великого кола кровообігу, легеневі артерії відповідають на зниження ступеня оксигенації звуженням (гіпоксична легенева вазоконструкція, ГЛВ). Оскільки вирішальна роль у компенсації ефектів нестачі оксигенації належить серцево-судинній системі, це явище зумовлено фізіологічною функцією легеневих артерій - підтриманням оптимального перфузійно-вентиляційного співвідношення у легенях. Вважається, що ГЛВ може бути повязана із змінами енергетичного статусу клітин судинної стінки внаслідок змін у функціонуванні основних енергопостачаючих клітинних систем - гліколізу та електронно-транспортного ланцюга (ЕТЛ). Оскільки і гладенько-мязові, і ендотеліальні клітини стінки легеневих артерій у силу функціональних особливостей останніх постійно знаходяться в умовах відносно недостатньої оксигенації, то, можливо, їх констрикторна реакція на гіпоксію повязана із властивими їм відмінностями у співвідношенні аеробного та анаеробного шляхів енергетичного обміну та/або функціонування їх окремих ланок.Зникнення констрикторної реакції у відповідь на гіпоксію в деендотелізованих судинних сегментах легеневих артерій свідчить, що розвиток ГЛВ залежить від ендотелію. Відсутність змін у розслабленні ГМК сегментів аорти на гіпоксію після їх деендотелізації також може свідчити про те, що ендотелій є ланкою, яка зумовлює відмінність реакцій легеневих та системних артерій на гіпоксію. З метою зясування участі електричних сигналів від ендотелію до ГМК в розвитку скоротливих реакцій легеневих артерій та грудної аорти на гіпоксію, ми застосували блокаду міоендотеліального електричного звязку за допомогою 18b-гліциретинової кислоти. Таким сигналом може бути деполяризація плазматичної мембрани ендотеліоцитів під дією гіпоксії, що поширюється на мембрану ГМК легеневих артерій за участю міоендотеліальних електричних звязків та є наслідком пригнічення активності К -каналів плазматичної мембрани ендотеліоцитів [J. Подібність за динамікою та амплітудою констрикторних гіпоксичних реакцій легеневих артерій та аорти в присутності 18b-гліциретинової кислоти може слугувати свідченням провідної ролі ендотеліальних електричних сигналів у формуванні напрямку гіпоксичної відповіді стінки судин легеневого та системного кіл кровообігу.В роботі на основі експериментальних досліджень вперше показано, що гліколіз та мітохондріальний електронно-транспортний ланцюг в ендотеліальних клітинах, а також міоендотеліальні електричні звязки приймають безпосередню участь у розвитку гіпоксичної легеневої вазоконстрикції, а фосфатидилхолінові ліпосоми запобігають її формуванню. На ізольованих препаратах легеневих артерій встановлено, що констрикторна реакція їх гладеньких мязів при гіпоксії (РО2=10-20 мм рт. ст.) не відтворюється після деендотелізації, що свідчить про участь ендотелію у розвитку вазоконстрикції. Деендотелізація препаратів грудної аорти не впливає на розвиток гіпоксичного розслаблення гладеньких мязів її стінки. Селективний блокатор міоендотеліальних електричних звязків 18b-гліциретинова кислота (2х10-5 М) на 37,9% (р<0,05) зменшує амплітуду гіпоксичної констрикції гладеньких мязів легеневих артерій та перетворює розслаблення гладеньких мязів грудної аорти на констрикцію.

Основний зміст роботи