Фармакологічне обґрунтування створення нового лікарського препарату на основі екстракту пирію повзучого - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук Фармакологічне обґрунтування створення нового лікарського препарату на основі екстракту пирію повзучогоГорбачевського та Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету МОЗ України, м. Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна, Національний фармацевтичний університет, завідувачка Центральної науково-дослідної лабораторії, завідувачка кафедри фармакоекономіки Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор РИЖЕНКО Ірина Михайлівна, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакології доктор медичних наук, професор КИРИЧОК Людмила Трохимівна Харківський державний медичний університет, професор кафедри фармакології з медичною рецептурою доктор біологічних наук ГОРБЕНКО Наталія Іванівна Інститут проблем ендокринної патології, м. Захист відбудеться ”__“___________2007 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Відповідно до складності та багатогранності механізмів фізіологічної регуляції білоксинтетичних процесів та їх поліфакторної залежності, сучасна номенклатура анаболічних засобів включає різні за хімічною структурою та походженням лікарські речовини, обєднані здатністю посилювати синтез білка в організмі. Однак, базисну терапію складають гормональні препарати, зокрема анаболічні стероїди, що позитивно впливають на білковий обмін, але виявляють ряд серйозних побічних ефектів (негативний вплив на психічний стан людини, репродуктивну функцію у чоловіків, кору наднирникових залоз, серцево-судинну систему, печінку, опорно-руховий апарат та ін.), які обмежують їх застосування (Лукьянчук В.Д., 2005). З точки зору наукового пошуку привертає увагу комплекс біологічно активних речовин кореневищ і коренів пирію повзучого, хімічна структура яких обумовлює їх анаболічну дію (полісахариди, сапоніни, поліфеноли, слизи, білки, інулін, гіркоти). Враховуючи те, що в Україні практично відсутні рослинні препарати з анаболічною активністю, вивчення рослин з метою створення препаратів, які будуть здійснювати позитивний вплив на процеси метаболізму білка і при цьому не виявляти виражених негативних ефектів, залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Зокрема, здатність впливати на анаболічні процеси забезпечується наявністю у рослині таких класів хімічних сполук, як полісахариди, сапоніни, поліфеноли, слиз, білки, інулін, гіркоти, для яких характерні різноманітні механізми впливу на білковий обмін.Виходячи з мети і завдань дисертаційної роботи, експериментальні фармакологічні дослідження видавалося доцільним побудувати таким чином: визначити ефективну дозу досліджуваного ЕКПП за анаболічною дією у скринінгових дослідженнях, а потім провести поглиблені дослідження його активності на здорових тваринах та в умовах експериментального порушення білкового обміну в організмі тварин. Анаболічну активність оцінювали за приростом маси тіла тварин, внутрішніх органів, за вмістом загального білка в цих органах та мязах (Miller G.L., 1959), за зміною показників добового спонтанного діурезу та вмісту сечовини в крові і сечі (Меньшиков В.В. і спів., 1987; Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Оцінку анаболічної дії проводили за динамікою маси тіла та внутрішніх органів (печінка, серце, селезінка), а також за вмістом в них загального білка (Miller G.L., 1959). При аналізі результатів дослідження було встановлено, що у тварин, яких піддавали харчовій депривації, розвинувся дефіцит маси тіла, зменшилась маса печінки, у мязах зменшився вміст білка, знизився добовий спонтанний діурез та збільшився вміст сечовини в крові і сечі. Зменшувався дефіцит маси тіла тварин, збільшувався вміст загального білка у тканинах внутрішніх органів (печінки, серця, нирок) і мязів, відповідно, на 31,6 %, 28,2 %, 24,2 % та 16,5 % порівняно зі щурами, Таблиця 1 Вплив ЕКПП на вміст загального білка у тканинах внутрішніх органів щурів на моделі харчової деривації (M±Sx), n = 10У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням створення нового анаболічного засобу рослинного походження з пирію повзучого. Фітохімічними дослідженнями встановлено, що до складу кореневищ і коренів пирію повзучого входять полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, макро-і мікроелементи, які забезпечують його фармакологічну активність. Розроблено технологію одержання водного густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого та встановлено, що до його складу входять такі БАР: полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні та органічні кислоти.

Основний зміст роботи