Фармакологічна корекція розладів поведінки та пам`яті в умовах формування експериментального психозу - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ «ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ» фармакологічна корекція розладів поведінки та памяті в умовах формування експериментального ПСИХОЗУУ процесі моделювання психотичних розладів шляхом введення сиднокарбу (протягом 14 діб в дозі 5 мг/кг) із першого використання зявляються стереотипічні форми поведінки, підвищення рухливості та агресивності, зменшення тривожності тварин. Таким змінам відтворення умовної активно-оборонної навички на 14 добу моделювання психотичних розладів відповідало зменшення вмісту норадреналіну у фронтальній корі, а адреналіну та білка S-100 у Варолієвому мості, тоді як у гіпокампі, навпаки, відзначається накопичення норадреналіну і нервово специфічного білка S-100. Такий вплив «типових» нейролептиків на мнестичні реакції у тварин з експериментального психозу, ймовірно, свідчить про відсутність, за такого способу застосування препаратів, розходжень у їхньому впливі на поведінку та память, що спостерігається в умовах однократного введення ЛЗ при сформованому СПС мозку. В цих умовах спостерігається накопичення адреналіну в досліджуваних підкоркових мозкових утвореннях, тоді як збідніння депо норадреналіну у фронтальній зоні неокортекса після введення “типових” нейролептиків, що спостерігається на 3 добу моделювання психотичних розладів, змінюється підвищенням рівня нейромедіатора на 14 день спостережень. Застосування сульпирида (у дозі 100 мг/кг) в більшому ступені, в порівнянні з “типовими” нейролептиками, зменшує появу тривожності та страху у тварин наприкінці експерименту і поліпшують досліджувані показники памяті у щурів.Вивчення механізмів формування і реалізації інтегративних функцій мозку, таких, наприклад, як поведінка, емоції або память, не втрачає своєї важливості в галузях науки, присвячених дослідженню нервових процесів (А.С. Використання в цих умовах нейролептиків, антидепресантів або ноотропних засобів істотно змінює, порівняно з інтактними тваринами, поведінку та мнестичні реакції. За такої ситуації все ще не розвязаним залишається питання про терміни та послідовність появи порушень поведінки і змін процесів памяті під час формування експериментального психозу (О.Л. Досі в необхідному обсязі не проведені комплексні дослідження термінів і послідовності появи змін показників поведінки і памяті у тварин при формуванні психотичних розладів та вмісту в структурах ЦНС, що відіграють вагому роль в процесах памяті, катехоламінів і нейроспецифічного білка S-100, а також впливу на них повторних застосувань нейролептиків, антидепресантів та блокатора опіоїдних систем налоксона. Визначити характер та послідовність появи порушень показників поведінки та змін умовно-рефлекторної памяті, концентрації катехоламінів та нервовоспецифічного білка S-100 в процесі моделювання експериментального психозу, викликаного сиднокарбом;Модель стійкого патологічного стану головного мозку у щурів створювали шляхом внутрішньошлункового введення сиднокарбу в дозі 5 мг/кг 2 рази на день протягом 14 діб. Для вивчення фармакологічної активності в умовах СПС, викликаного сиднокарбом, використовували наступні психофармакологічні засоби: аміназин - 5 мг/кг, галоперідол - 0,25 мг/кг, сульпірид - 100 мг/кг, меліпрамін та амітріптілін - по 2,5 мг/кг, налоксон - по 2 мг/кг. Проведені дослідження показали, що двотижневе введення сиднокарбу призводить до розвитку у щурів СПС мозку, що виявляється в істотних змінах поведінки та процесів памяті, а також вмісту адреналіну (Ад), норадреналіну (НА) та НСБ S-100? в досліджуваних структурах ЦНС. Застосування сиднокарбу призводило до появи стереотипічних форм поведінки, підвищення рухливості та агресивності, а також до зниження тривоги тварин, що спостерігалися з початку введення психостимулятора та наростаючих паралельно тривалості його застосування. Приходимо до висновку, що під час формування ЕП, до 7 доби загострюється сприйняття тваринами вказаного індиферентного подразника, тоді як на 14 добу - його аверсивне значення знижується.В дисертаційній роботі встановлена доцільність вибору та застосування психотропних лікарських засобів на 3,7 і 14 доби моделювання експериментального психозу, шляхом щоденного введення похідного фенілсідноніміна - сиднокарбу, що проявлялося в змінах поведінки та памяті, нейрохімічних зрушеннях концентрації адреналіну, норадреналіну, НСБ S-100 в структурах ЦНС. У процесі моделювання психотичних розладів у білих щурів шляхом введення сиднокарбу протягом 14 діб в дозі 5 мг/кг, з першого використання зявляються стереотипічні форми поведінки, підвищення рухливості (на 31%, 35% та 95% на 3, 7 та 14 дні відповідно) та агресивності, а також зменшення тривожності тварин, що зростають паралельно тривалості застосування психостимулятора. На 3 добу формування експериментального психозу відбувається прискорене формування умовної активно-захисної навички, коли навченість тварин досягала 90,3%, а після 3 доби спостережень безпосередньо після введення сиднокарбу спостерігалось погіршення показників УРАУ.

2. Основний зміст роботи