Дослідження детоксикуючої функції печінки при недостатній продукції гормонів щитовидної залози та пошук лікарських засобів для фармакологічної корекції виявлених змін. Фармакотерапевтичная ефективність кверцетину, спленіну, а також окисного гомеостазу.
При низкой оригинальности работы "Фармакологічна корекція порушень детоксикуючої функції печінки при експериментальному гіпотиреозі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук КОРПАЧЕВ Вадим Валерійович, Інститут ендокринології і обміну речовин АМН України ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор МОХОРТ Микола Антонович, Інститут фармакології і токсикології АМН України, завідувач відділу фармакології серцево-судинних засобів. доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України БОБИРЄВ Віктор Миколайович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри експериментальної і клінічної фармакології. Захист відбудеться 17.04.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м.Київ, вул. Проведені дослідження показали, що експериментальний післяопераційний гіпотиреоз характеризується значним гнобленням детоксикуючої і екскреторно-поглинальної функції печінки на тлі виражених порушень окісно-антиоксидантного гомеостазу в результаті активації вільнорадикального ліпідпереокислення на тлі істотного зниження рівня основних компонентів антиоксидантної системи організму, що реалізується розповсюдженою мембранопатією, у тому числі і гепатоцитів.Пріоритетним напрямком сучасної фармакотерапії ендокринних захворювань є пошук, розробка і вивчення засобів лікарської корекції патологічних станів, що виникають при захворюваннях щитовидної залози і супроводжуються зміною функціональної активності життєво важливих органів і систем. Виходячи з сучасних уявлень в патогенезі гіпотиреозу важливе місце займає взаємозвязок між щитовидною залозою і печінкою (S.Battaler, 1988, M. G.Huang, 1995). Звертає на себе увагу і відсутність будь-яких науково-обґрунтованих засобів фармакокорекції зазначених порушень на тлі гіпотиреозу, що певною мірою ускладнює розробку вкрай необхідних практичній медицині високоефективних засобів лікарської профілактики і терапії уражень печінки, що розвиваються в умовах гіпофункції щитовидної залози. Вивчення порушень процесів метаболізму лікарських засобів при недостатній продукції тиреоїдних гормонів дозволить обгрунтувати доцільність призначення препаратів, що нормалізують функціональний стан печінки, і в першу чергу, її детоксикуючі властивості, а також надасть можливість коригувати дозовий режим застосування препаратів інших груп, у тому числі при лікуванні супутніх захворювань. Робота виконувалась в рамках планової теми науково-дослідної роботи відділу фармакотерапії ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України “Синтез, фармакологические и доклинические исследования отечественных препаратов бромсульфофталеина и индоциан зеленого для диагностики функционального состояния печени” (№ гос. реєстрації 206, 1993-1996рр.), "Розробка та доклінічне дослідження вітчизняного препарату тіроксин"( № гос.реєстрації 466, 1995-1999) та “Створення лікарських засобів на основі аналогів L-тироксину для застосування при порушенні функції щитовидної залози” (№ гос. реєстрації 293, 1999-2001рр.).Методичні принципи і прийоми, що використовувались в підготовчому періоді постановки експерименту, виконані відповідно до "Правил доклинической оценки безопасности фармакологических средств (GLP)" (Ю.В.Буров, 1992) і "Методических рекомендаций по выведению лабораторных животных из эксперимента" (Київ, 1986). Адекватність моделі оцінювали за змістом в сироватці крові експериментальних тварин основного гормону щитовидної залози - тироксину (Т4), використовуючи набори й обладнання фірми LKB (Швеція). Досліджувані препарати застосовували з лікувальною метою починаючи з 20-го дня після тотальної тиреоїдектомії 2 рази на день на протязі 10 днів: кверцетин (виробництво Борщаговского ХФЗ, м.Київ) перорально в дозі 100 мг/кг (Л.В.Савченкова,1991) у вигляді 2% водно-крохмальної суспензії, спленін (виробництво ФФ "Дарниця, м.Київ) внутрішньомязово у дозі 2 мл/кг (О.В.Шевченко, 1985) у вигляді стандартного розчину. Отримані дані вказують на стійкість виявлених змін і свідчать про глибокі структурно-функціональні порушення в печінці при гіпотиреозі і ще раз підтверджують думку про те, що зниження продукції тиреоїдних гормонів, очевидно, є одним із тригерних ланок у механізмі виникнення і розвитку порушень структурно-функціонального стану гепатоцитів, що виявляється в гнобленні детоксикуючої функції печінки. З огляду на відому роль активації ПОЛ при патологічних станах різного генезу, в окремій серії досліджень вивчали стан окислювально-антиоксидантного гомеостазу у тварин з недостатньою продукцією гормонів щитовидної залози.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы