Фармакологічна дія ехінацеї композитум і коензиму композитум на організм інтактних та хворих на катаральну бронхопневмонію телят - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ та БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З.ҐЖИЦЬКОГО УДК 619:615:619:616.24-002:636.21 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Чубов Юрій Олександрович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин і клінічної діагностики. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Канюка Олександр Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Захист дисертації відбудеться «26» червня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, за адресою: 79010, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, за адресою: 79010, м.Недостатнє вивчення цього питання було підставою до проведення нами комплексних досліджень фармакологічної дії ехінацеї композитум та коензим композитум у дослідах на клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телятах. Для вирішення поставленої мети необхідно було вивчити такі питання: - дослідити санітарно-гігієнічну ситуацію господарств півдня Одеської області шляхом визначення у ґрунті й воді мінеральних речовин (кобальту, заліза, міді, марганцю); провести аналіз раціонів телят за поживною цінністю та вмістом мінеральних речовин, які досліджували; визначити в крові клінічно здорових та хворих на бронхопневмонію телят півдня Одеської області гематологічні показники (кількість лейкоцитів, еритроцитів, вміст гемоглобіну, ШОЕ, лейкограму), рівень мікроелементів (кобальту, міді, заліза, марганцю), активність ферментів (каталази), концентрацію церулоплазміну і показників імунного статусу (лімфоцитів, Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (М-РУК), О-лімфоцитів, адгезивну дію нейтрофілів (Е-РУН), фагоцитоз нейтрофілів ((фагоцитарне число (ФЧ) та фагоцитарний індекс (ФІ)), індекс навантаженості (ІН), рівень імуноглобулінів класів А, М, G та титр гетерофільних аглютинінів (ТГА); провести розрахунок економічної ефективності застосування ехінацеї композитум і коензим композитум телятам, хворим на катаральну бронхопневмонію; розробити відповідні рекомендації і впровадити у практику ветеринарної медицини гомеопатичні препарати - ехінацею композитум і коензим композитум сукупно з антибіотиком (біцілін-3) для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.Робота виконувалась на кафедрі внутрішніх хвороб тварин і клінічної діагностики Одеського державного аграрного університету та в господарствах Одеської області, зокрема СТОВ "Нива" Овідіопольського району, ЗАТ АФ "Родина" Тарутинського району та Миколаївської області - ВАТ "Бузькі пороги" Первомайського району та СТОВ "Промінь" Веселинівського району протягом 2002-2007 рр. У ґрунті й воді визначали вміст мінеральних речовин (кобальту, заліза, міді, марганцю); провели аналіз раціонів телят за поживною цінністю та вмістом вищевказаних мінеральних речовин; в крові клінічно здорових телят визначали гематологічні показники, вміст мікроелементів, активність ферментів і показники імунного статусу. На другому етапі вивчали фармакологічну дію гомеопатичних препаратів, дослідили вплив ехінацеї композитум і коензим композитум та антибіотика біцилін-3 на морфологічні, біохімічні і імунологічні показники крові інтактних телят. На третьому етапі дослідили фармакологічну дію гомеопатичних препаратів - ехінацеї композитум і коензим композитум та біциліну-3 в різних варіантах на нормалізацію показників крові телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. У крові визначали: вміст гемоглобіну крові уніфікованим геміглобінціанідним методом (1987); кількість еритроцитів визначали фотоколориметричним методом (Козловская Л.В., Николаева А.Ю., 1984); кількість лейкоцитів підраховували загальноприйнятою методикою у камері Горяєва (1987); швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) визначали загальноприйнятим методом Панченкова (1987); лейкоцитарну формулу визначали за уніфікованим методом морфологічного дослідження формених елементів крові з диференціальним підрахунком у зафарбованому мазку (Меншикова В.В., 1987).При аналізі раціону кормів встановлено, що телята щоденно недоотримували перетравного протеїну 70,65 г, кобальту 0,599 мг, вміст міді був близьким до кількості, яка забезпечує добову потребу тварин, а кількість заліза та марганцю перевищує добову потребу відповідно на 591,9 мг і 36,775 мг. Встановлено, що внаслідок гіпокобальтозу у клінічно здорових телят, порівняно з телятами аналогічних вікових груп в інших областях України (Кондрахін І.П., 1997; Козій Н.В., 2000; Руда Н.І., Чумаченко В.Е., 2001), червоно-степової породи 2-3-місячного віку в дослідному господарстві кількість лейкоцитів, еритроцитів та вміст гемоглобіну крові були відповідно на 13%, на 33% та на 9% меншими, ШОЕ на 10% знижена.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ